08 лютого 2021

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту озимих культур у господарствах Запорізької області на ранньовесняний період 2021 року

Фітосанітарна ситуація в агроценозах області визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів,  вплив яких  позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько - невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становитиме комплекс шкідливих організмів: хлібна жужелиця, злакові мухи, хлібні блішки, п’явиці, озима совка та мишоподібні гризуни, серед хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості.

Пошкодження рослин озимої пшениці личинками хлібного туруна

наслідки пошкодження рослин озимої пшениці личинками хлібного туруна

За даними осінніх ґрунтових обстежень  хлібною жужелицею (туруном) заселено 8-22% посівів озимих зернових культур. Найбільший зимуючий запас шкідників зберігається в Більмацькому, Гуляйпільському, Запорізькому, Пологівському районах, де їх чисельність складає 0,5-2,0 екз./м². Відновлення живлення фітофага відбуватиметься за підвищення середньодобових температур до +8+10°С. Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується протягом ІІ декади березня – першої декади квітня.

Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками шкідника є проведення обстежень, зокрема по стерньових попередниках.  

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) для туруна складає 3-4 екз./м². В разі перевищення чисельності личинок хлібного туруна проводять  обприскування одним з препаратів, або застосування бакової суміші інсектициду з додаванням  гербіцидів: Альфа-циперметрин, 100 г/л; Хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л; Хлорпірифос, 480 г/л;  Диметоат,400г/л. та інші згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Пошкодження рослин озимої пшениці личинками злакової мухи

В квітні можлива шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична, шведська). З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини. Значної шкодочинності злакових мух на більшості посівах озимих зернових культур не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути на ярі зернові в період сходів, де можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода. Ефективність хімічних препаратів досягатиметься при обробці в період найбільш активного льоту шкідника. За наявності 30-40 мух/100 п.с. проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

У ранньовесняний період можлива осередкова шкодочинність озимої совки та інших видів підгризаючих совок. При прогріванні ґрунту на глибині 20см до 10°С, гусениці підніматимуться у поверхневі шари ґрунту, їх живлення прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.

З підвищенням температурного режиму, прогнозовано в ІІ-ІІІ декаді квітня, посіви почнуть заселятися хлібними п’явицями та хлібними блішками. В осередках високої чисельності шкідників можливі значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. Блішки зіскоблюють м’якоть з верхньої сторони листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки мають вигляд вузьких продовгуватих смужок і плям, розкиданих по всьому листку. При виявлені смугастої хлібної блішки – 30-50 екз./м², злакових  мух – 30-40 екз./100 помахів сачком, п’явиці – 10-15 жуків/м² проводять обприскування крайових смуг або всього посіву препаратами: альфагард 100, к.е., 0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га; карате, 050 ЕС, 0,15 л/га; карате зеон 050 CS, мк.с.,0,15-0,2 лга; супербізон, КЕ, 1,0- 1,5 л/га; фастак, к.е., 0,1 л/га; фатрін, к.е., 0,1-0,15 л/га; сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га, рубіж, к.е., 1,5 л/га або ін. 

Ураження борошнистою росою

Ураження гельмінтоспоріозом

Восени минулого року погодні умови сприяли розвитку хвороб, що призвело до накопичення значного зимуючого запасу їх збудників.
Інфекційний запас борошнистої роси зберігається на 20% площ та 1-5% рослин пшениці. Зараження рослин відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3-5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені посіви та посіви на підвищеному азотному фоні. Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-20% площ та 1-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.
З відновленням вегетації на посівах озимого ячменя продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігається на 10-50% площ. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря. Захист посівів від борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу та інших хвороб здійснюють шляхом  профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення. Обприскують посіви окремо фунгіцидами або при необхідності в суміші з іншими засобами захисту рослин при їх сумісності: Карбендазим, 500 г/л; Флутріафол, 250 г/л; Флутріафол, 117,5г/л + карбендазим, 250 г/л; Епоксиконазол, 187 г/л + тіофанатметил, 310 г/л;  Тебуконазол, 167 г/л + тріадименол, 43 г/л +  спіроксамін, 250 г/л.

Для того, щоб мати більш точну інформацію по стану посіву в конкретному полі, необхідно брати моноліти та ставити їх на пророщування в лютому місяці, а потім підбирати найбільш ефективні препарати чи бакові суміші.

ОЗИМИЙ РІПАК

Весняний захист ріпаку починається із боротьби з великим ріпаковим прихованохоботником. Серед усіх шкідників ріпаку він найшвидше покидає місця перезимівлі, а при денній температурі +5…+9℃ заселяється на поля ріпаку. Виявити прихованохоботника можна за допомогою жовтих чашок-приманок. ЕПШ становить 3-4 шкідника за добу у приманці. Також після відновлення вегетації шкодитиме ріпаковий пильщик. Зимуючий запас якого зберігається на 20-40% посівів ріпаку, за щільності 0,5-2,0 личинки на кв. м. Живлення шкідника прогнозовано триватиме впродовж ІІІ декади березня – ІІ декади квітня.

Пошкодження ріпаку гусеницями ріпакового пильщика

У фазу відновлення вегетації – утворення розетки  посіви озимого ріпаку проти ріпакового  пильщика, прихованохоботника (ЕПШ – 2 екз./м²) обприскують інсектицидами: Диметоат, 400 г/л + гамма-цигалотрин, 4 г/л;

Хлорпірифос, 500г/л + циперметрин, 50 г/л; Зета-циперметрин, 100 г/л.

Під час весняної вегетації рослини ріпаку вражатимуться  і багатьма хворобами, навіть за незначної інтенсивності їх розвитку продуктивність ріпакового агроценозу знижається на чверть. Фунгіцидний захист повинен бути системним, його проводили у критичні фази розвитку рослин. Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидами: Метаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг,

Тебуконазол, 250 г/л.

В цілому для ефективного захисту озимих зернових та ріпаку весною важливо відповідально оцінити  особливості конкретного поля і правильно підібрати препарати під конкретні фактори.

За консультаціями з питань захисту посівів та рекомендаціями можна звертатися до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, які знаходяться в обласному  та районних центрах. Місце знаходження і контактні телефони вказані на нашому сайті в розділі «контакти»: https://www.gudpss-zp.gov.ua/post/1/Onovleniy_telefonniy_dovidnik_2018.pdf