Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ.

Відділом ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій при проведенні у другому кварталі планових перевірок характеристик продукції виявлено п’ять випадків введення в обіг продукції торгової марки «AURORA», а саме електричних чайників об’ємом 1,7 літра (виробник невідомий, дата виробництва невідома). Зазначений товар не пройшов процедуру оцінки відповідності та відповідно на якому не нанесено знак відповідності технічним, що передбачено технічними регламентами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2005 року № 1077 та технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1067.

За розповсюдження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам до суб’єктів господарювання, які допустили реалізацію вищезазначеного товару застосовані адміністративно-господарські санкції на загальну суму 42500 грн.

ПРО РОБОТУ ВІДДІЛУ РИНКОВОГО ТА МЕТРОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ

Відділ ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області здійснює контроль на підставі: Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закон України ««Про технічні регламенти та оцінку відповідності», які відображають сучасний підхід з забезпечення безпеки нехарчової продукції шляхом обов’язкового дотримання вимог технічних регламентів, та добровільного застосування нормативних документівтаких як стандарти, норми та правила, які визначають поняття – безпечної нехарчової продукції.

Що ж таке безпечна нехарчова продукція (далі продукція) – це будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам.

Окрім того законодавство встановлює вимоги та визначає механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією. Уведено новий вид перевірки – перевірка характеристик продукції.

Законодавством про ринковий нагляд здійснено розподіл обов’язків:

Виробник та розповсюджувач несе повну і виключну відповідальність за розміщення на ринку продукції, яка повинна бути безпечною.

Метою діяльності органів ринкового нагляду є забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз безпеці життя та здоров’ю людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля.

Під дію цього законодавства підпадає уся продукція що перебуває у виробників, імпортерів, розповсюджувачів продукції (суб’єктів господарювання, задіяних у послідовному ланцюгу постачання продукції від виробника до споживача). Усі суб’єкти господарювання забов’язані вводити в обіг і розповсюджувати тільки безпечну продукцію. Доказом безпечності продукції є її відповідність технічним регламентам, національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами.При цьому звертаємо Вашу увагу на достатньо широке поняття «Технічні регламенти», яке розкрито в Законі о стандартах:

Технічний регламент – закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

З метою реалізації державної політики з ринкового нагляду органи ринкового нагляду:

- здійснюють моніторинг причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею);

- проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбір зразків продукції та забезпечення проведення їх експертизи (випробування);

- перевіряють додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

- приймають рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та здійснення контролю за станом виконання суб’єктами господарювання цих рішень;

- здійснюють моніторинг дій суб’єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;

- приймають рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції;

- вживають відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену органами ринкового нагляду небезпеку, яку становить продукція;

- узагальнюють результати здійснення ринкового нагляду, аналізують причини виявлених порушень;

- інформують органи державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості про результати здійснення ринкового нагляду.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції.

Позапланові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції та виробників такої продукції.Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною.

Під час перевірки характеристик продукції об’єктами перевірки є:

1) наявність на продукції знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності (ПКМУ від 30грудня 2015 р. № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення»).

2) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетка, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам.

3) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

4) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції.

5) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам) та інше.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувачів цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції – трьох робочих днів, за результатами якої складається акт. За результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду можуть бути прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі якщо порушено вимоги до застосування та нанесення знаку відповідності, складання декларації про відповідність, надання технічної документації, а саме:

- обмеження надання продукції на ринку (приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасової заборони надання продукції);

- заборона надання продукції на ринку;

- вилучення продукції з обігу, відкликання, що передбачає повернення її виробнику розповсюджувачем, споживачем (користувачем). Передача продукції з метою знищення або приведення в інший спосіб до стану, що виключає її використання. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід.

Суб’єкти господарювання за порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції (фінансовий штраф), в залежності від вчиненого ним порушення, у розмірі від 75 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить відповідно від 1275 грн. до 51000 грн., а за повторне протягом трьох років вчинення того самого порушення від 100 до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить відповідно від 1700 грн. до 85000 грн.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Законодавством про ринковий нагляд передбачені підстави звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності, якщо він доведе, що:

- не вводив відповідну продукцію в обіг;

- продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

На завершення звертаю увагу що суб’єкти господарювання зобов’язані зберігати технічну документацію та документи що дають змогу ідентифікувати осіб які поставили їм продукцію, або яким вони поставили продукцію протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк не встановлено:

- виробник – протягом 10 років з дня введення ним відповідної продукції.

- уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач – протягом 10 років з дня одержання ним відповідної продукції.

Ненадання таких документів, якщо не можливо встановити виробника, загрожує суб’єкту господарювання штрафними санкціями як до особи, що ввела в обіг таку продукцію.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

ЩОДО ПРИДБАННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ.

На сьогоднішній день все поширеніше стає придбання товару через мережу Інтернет. При придбанні будь-якого товару у інтернет-магазині споживач заходить на сайт продавця, знаходить потрібне йому, потім обирає спосіб доставки і оплати. Доставляють товари найчастіше:

— кур´єр магазину;

— поштою;

— кур´єрські служби.

Найпоширеніші способи оплати отриманого товару:

— готівкою (кур´єру);

— банківським переказом;

— платіжними картками на сайті магазину.

З точки зору споживача основні особливості інтернет-торгівлі такі:

1) отримання товару і оплата за нього не збігаються у часі (крім випадку, коли доставку здійснює кур´єр і він же забирає гроші);

2) при отриманні товару не завжди можна перевірити його комплектність та якість (наприклад, якщо товар надсилають поштою).

Купівлю-продаж товарів в Інтернеті п. 8 ст. 1 Закону України «Про захист споживачів» відносить до договорів, укладених на відстані. Це договір, укладений продавцем зі споживачем за допомогою «засобів дистанційного зв’язку». До них належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема Інтернет.

У вітчизняному законодавстві, договір, укладений за допомогою мережі Інтернет відноситься до категорії договорів, укладених на відстані, тобто договорів, укладених продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку поза торговельними або офісними приміщеннями.

Перед укладенням договору купівлі-продажу продавець повинен (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист споживачів») надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 Закону України «Про захист споживачів».

З зазначенням найменування та місцезнаходження продавця (виконавця) в Інтернет-магазинах найчастіше виникають проблеми. Що ускладнює можливість управління захисту споживачівнадати допомогу споживачу у разі порушення його прав.

Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет — магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 Закону України «Про захист споживачів»). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо споживачам дублювати всі дані на папері або в електронному листі.

Якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Продавець може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим товаром. Така умова вважатиметься справедливою, якщо:

1) інший товар відповідає меті використання замовленого товару;

2) має таку ж або кращу якість;

3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Про наявність такої умови у договорі споживач повинен бути повідомлений перед укладенням договору в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті. (п. 6 ст. 13 Закону).

Інтернет — магазин має видати споживачу розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначенням дати продажу (ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист споживачів»).

Крім того, до товару повинні додати документ (паспорт, талон тощо), у якому виробник зазначає гарантійний строк на свою продукцію (товар) (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про захист споживачів»).

Доводимо до відома споживачів, що у випадку порушення Ваших прав суб’єктами господарювання, звертатись до управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області для вжиття заходів відповідно до діючого законодавства.

ТОВАРИ, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБМІНУ АБО ПОВЕРНЕННЮ

Згідно статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, якщо куплений товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.

Обмін або повернення товару можливе на протязі 14 днів, без врахування дня покупки, якщо триваліший термін обміну або повернення товару не було оголошено продавцем. Обмін або повернення товару проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вид, споживчі властивості, пломби, ярлики та розрахунковий документ, виданий продавцем разом з товаром. Якщо на момент обміну або повернення потрібного товару немає у продажу, споживач має право розірвати договір купівлі-продажу та повернути товар і одержати назад гроші.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню). До товарів які не підлягають обміну, або поверненню відносяться:

1. Продовольчі товари.

2. Лікарські засоби.

3. Предмети сангігієни.

4. Фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір.

5. Корсетні товари.

6. Парфюмерно-косметичні вироби.

7. Перо-пухові вироби.

8. Дитячі іграшки м’які.

9. Дитячі іграшки гумові надувні.

10. Зубні щітки.

11. Мундштуки.

12. Апарати для гоління.

13. Помазки для гоління.

14. Гребінці, гребені та щітки масажні.

15. Сурдини (для духових музичних інструментів).

16. Скрипкові підборіддя.

17. Рукавички.

18. Тканини.

19. Тюлегардинні і мереживні полотна.

20. Килимові вироби метражні.

21. Білизна натільна.

22. Білизна постільна.

23. Панчішно-шкарпеткові вироби.

24. Товари в аерозольній упаковці.

25. Друковані видання.

26. Лінійний та листовий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником).

27. Аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом.

28. Вироби з натурального та штучного волосся (перуки).

29. Товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування т. д.).

30. Інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо).

31. Ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Перелік товарів, що не підлягають обміну або поверненню є вичерпним.

Продавець не має права відмовити в обміні або поверненні товару, не включеного до переліку, якщо він відповідає всім вимогам, передбаченим ст. 9 Закону (збережений товарний вигляд, ярлики, пломби, є розрахунковий документ і т.д.)

КУРІННЯ КАЛЬЯНУ ШКІДЛИВЕ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я

Кальяни – багатовіковий метод куріння тютюну. Близько 100 мільйонів людей використовують кальяни щодня, найчастіше – у східній та арабській культурі. Водночас останнім часом споживання кальяну зросло і у західних країнах, у тому числі і в Україні. Це пов’язано з стереотипним уявленням споживачів, що куріння кальяну є менш шкідливим, ніж куріння сигарет та інших тютюнових виробів. Україна входить в п’ятірку країн-лідерів за рівнем куріння кальянів: 3,2% дорослих чоловіків та 1,1% жінок регулярно курять кальян. Ще 20 років тому куріння кальяну було практично відсутнє на території України.

Дим кальянів, як і дим інших тютюнових виробів, містить токсиканти, які викликають рак легень та інші види раку, серцево-судинні, респіраторні та інші захворювання. В тютюнову суміш для кальянів зазвичай додають гліцерин та багато інших речовин. Якщо гліцерин перегрівається, утворюється токсична речовина акролеїн. Вплив на здоров’я від вдихання багатьох речовин, які додаються до куріння кальяну, не досліджений і може становити додаткову небезпеку. До тютюнової суміші технічно дуже легко додати заборонені наркотичні та інші речовини. Іноді дим кальяну фільтрують не через воду, а через алкогольні напої, що становить додаткову небезпеку.

Курці кальяну і люди, які їх оточують, вимушені вдихати не тільки продукти згорання тютюнової суміші, але і продукти згорання вугілля, в першу чергу чадний газ. Чадний газ (СО) є токсичною речовиною, яка в малих дозах викликає головний біль, запаморочення, а у великих дозах може призвести до смерті. У видиху курців сигарет вміст СО в середньому в 10 разів вище, ніж у видиху некурців, а у видиху курців кальяну він у кілька разів вищий, ніж у видиху курців сигарет. Через високий вміст чадного газу у курців кальяну (а також персоналу кальян-барів) вже траплялися випадки запаморочень, які іноді потребували госпіталізації та кисневої терапії. Проте і відносно невеликі дози СО мають багато негативних ефектів. Дослідження показують, що через зумовлену чадним газом гіпоксію погіршуються навички управління автомобілем і тому курці кальяну мають на 33% вищий ризик ДТП.

Контроль за додержанням Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» здійснює Держпродспоживслужба. Згідно Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, на Держпродспоживслужбу покладається: реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері.

Доводимо до відома споживачів, що у випадку виявлення Вами порушення Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» суб’єктами господарювання, звертатись до управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області для вжиття заходів відповідно до діючого законодавства.

ПЕРЕВІРКА ІГРАШОК

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області було проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у відділі Торгового центра «Маркет Плюс» фізичної особи-підприємця Калмикової І.Г. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 38.

Так при проведені планової перевірки відділу ФОП Калмикової І.Г. було встановлено, що в реалізації знаходився товар дитячого асортименту (іграшки) без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації в обсязі, передбаченому законодавством у будь-якій наочній формі що забезпечує можливість його свідомого і компетентного вибору, та який надійшов до продажу без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують якість та безпеку.

До суб’єкта господарювання застосовані адміністративно-господарські санкції.

ГАРАНТІЙНИЙ РЕМОНТ ТОВАРІВ

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач має право вимагати безоплатного усунення цих недоліків товару в розумний строк.

Відповідно до ч. 9 цієї ж статті, при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається товар аналогічної марки(моделі, артикулу, модифікації).

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений термін (14 днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1% вартості товару.

На товари іноземного походження, що ввозяться в Україну, експлуатаційні документи повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару.

Якщо при продажу товару продавець не попередив споживача про таку «особливість» продукції то порушується право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару, чим позбавив його можливості свідомого і компетентного вибору товару ( ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).

В даному випадку варто написати продавцю претензію, із зазначенням однієї з наступних вимог:

- видати оформлені належним чином експлуатаційні документи на товар протягом визначеного споживачем строку;

- розірвання договору купівлі-продажу, з посиланням на ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», при цьому зазначивши, що ви відмовляєтеся від ремонту, та вимагаєте повернення сплаченої за товар суми протягом визначеного споживачем строку.

Терміни виконання гарантійного ремонту сервісним центром.

Після прийняття товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачеві квитанцію за формою № 7-гарант (додаток 9 постанови КМУ № 506 від 11.04.2002 року), в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту.

При цьому, передаючи товар на гарантійний ремонт, варто звернути увагу на те, щоб у графі «термін виконання» визначеної квитанції було написано «14 днів» або інший конкретний строк, визначений за згодою сторін, а не абстрактне «за домовленістю».

Якщо цю умову виконано, то при порушенні сервісним центром виконання гарантійного ремонту споживач на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» має право звернутися до магазину із заявою про:

- розірвання договору та повернення сплаченої за товар суми;

- заміну товару на такий самий або на аналогічний товар з числа наявних у продавця (виробника) товарів.

При цьому споживачу доведеться сплатити різницю у вартості товару, якщо обрана ним модель є дорожчою, ніж та, що перебуває у ремонті. Водночас він моє право на отримання різниці у вартості, якщо обрана ним модель є дешевшою (ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, у разі виникнення потреби в перевірці якості – протягом 14 днів або за домовленістю сторін, а у разі відсутності товару – у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

ВІДЕОСЮЖЕТИ