17 травня 2019

СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ №5

щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах  Запорізької області від 15.05.2019 року

На території Запорізької області розпочався літ шкідників плодових культур та винограду - яблуневої, сливової та східної плодожерок, гронової листокрутки (сума ефективних температур вище +10°С перевищила 100°С). З підвищенням температурного режиму відбувається активізація льоту перелічених шкідників.

Яблунева плодожерка (Cydia pomonella) – окрім яблуні пошкоджує плоди груші, сливи, абрикосу, айви, персика, волоського горіха.

 +

Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм. Гусениця завдовжки 17 – 20 мм, зверху тілеснорожева. Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах під відсталою корою, щілинах підпор, у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, грунті, муміфікованих плодах, рослинних рештках та інших місцях. Початок льоту метеликів зазвичай збігається із закінченням цвітіння зимових сортів яблуні. Масовий літ починається через 20-25 днів після цвітіння. З настанням теплої погоди, коли в вечірні години  температура повітря досягає  +15 °С  метелики починаються відкладання яєць, по одному на листя й плоди (до 62 – 68 % яєць яблунева плодожерка відкладає на периферійній частині крони дерев). Після відродження гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2 – 3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, після цього прогризає звивистий хід і переходить у насіннєву камеру, де живиться насінням. Після цього вона переходить у другий, а іноді й у третій плід. Живлення зазвичай триває 21 – 23 доби. Пошкоджені плоди обпадають, загалом втрати врожаю можуть досягати 60 – 70%.

Сливова плодожерка (Grapholitha funebrana) - пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик, терен, зрідка черешню і вишню.

Метелик з розмахом крил 13 – 15 мм. Доросла гусениця завдовжки 12 – 15 мм, блідорожева. Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах у тріщинах кори, під відсталою корою на стовбурах, у поверхневому шарі ґрунту, в рослинних рештках. Метелики активні після 17 години і в сутінках за температури повітря не нижче 16 – 17 °С. Зі зниженням температури повітря до 12 – 13 °С літ і відкладання яєць припиняються. Через 3 – 5 діб після вильоту самка відкладає яйця по одному, іноді по 2 – 3, на освітлені ділянки плодів, рідше — на нижню поверхню листків, найчастіше нижніх і середніх ярусів крони. Плодючість — 50 – 90 яєць. При проникненні в плід гусениця обплітає невелику ділянку павутиною і під нею вгризається в шкірочку. Після проникнення закриває отвір павутиною і недогризками плода. Із пошкоджених місць виділяється крапля камеді. Ріст пошкодженого плоду припиняється, він набуває фіолетового кольору, передчасно «визріває» та обпадає. У молодих плодах гусениці пошкоджують м’якуш і незатверділу кісточку, в зрілих вигризають м’якуш навколо кісточки, заповнюючи порожнину екскрементами. Гусениці можуть переходити в інший плід. Розвиток гусениці триває 20 – 30 діб.

Східна плодожерка (Grapholitha molesta) – небезпечний шкідник, пошкоджує пагони й плоди яблуні, груші, абрикоса, сливи, айви, персика, волоського горіха та інші. Метелик з розмахом крил 11 – 15 мм. Доросла гусениця червоного кольору. Зимують гусениці, які завершили розвиток, у щільному шовковистому коконі в рослинних рештках у радіусі пристовбурних кругів, у тріщинах кори, ґрунті, муміфікованих плодах, тарі та інших укриттях. Через 3-6 днів після вильоту самки починають відкладання яєць по одному на нижній бік листків, на верхівки й кору молодих пагонів, брунькові лусочки, чашолистки та неопушену поверхню плодів. Плодючість – 100-120 яєць. Гусениці проникають у молоді пагони в точку росту, а на яблуні та айві мінують пластинку листка, роблячи хід від верхівки до основи. Коли гусениці досягають здерев’янілих тканин, вони вигризають круглий вихідний отвір і переходять в інший пагін.

Пошкоджені пагони в’януть, скручуються і засихають або розтріскуються вздовж ходу. В плодах гусениця вигризає порожнини, заповнюючи їх екскрементами. Пошкоджує як м’якуш, так і насіння. В одному пагоні може живитися до чотирьох, у плодах — до кількох десятків гусениць. Тривалість живлення гусениць — 12 – 22 доби.

Гронова листокрутка (Lobesia botrana) – найбільш поширений шкідник винограду.

Метелик із розмахом крил 11 – 13 мм. Гусениця завдовжки 10 – 12 мм, оливковозелена. Зимують лялечки в білих шовковистих коконах у тріщинах кори, щілинах дерев’яних стовпів, у сухих гронах винограду, опалому листі та інших місцях. Літ відбувається увечері й на світанку, рідше — вдень, у похмуру погоду. На 5-6ту добу після вильоту вони відкладають яйця поодинці або невеликими групами на бутони, квітки й суцвіття. Плодючість – 60-100 яєць.

Відродившись, гусениці першого покоління живляться бутонами, пошкоджуючи також маточки й тичинки квітів. Пошкодивши 2 – 3 бутони, гусениці плетуть павутинну трубку і знаходяться в ній, пошкоджуючи все нові й нові бутони. Гусениці розвиваються 23 – 28 діб, за цей період одна гусениця пошкоджує 40-60 бутонів або 4-8 ягід. Пошкоджені ягоди або засихають, або гниють.

Прогнозовані строки розвитку шкідників

Захисні заходи проти зазначених видів плодожерок проводять в комплексі з іншими шкідниками. Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти групи шкідників (молі, п’ядуни, кліщі, попелиці, довгоносики, листокрутки) обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Через 10-15 днів після попереднього, проводять повторні обробки, дотримуючись чергування препаратів. Проти хвороб додають препарати фунгіцидної групи.

Направлені обробки проти плодожерок проводять на початку або в період масового відкладання ними яєць. Застосовують препарати які регулюють ріст комах (інгібітори синтезу хітину, препарати типу Матч, Рімон, Дімілін, Люфокс), діють як на гусениць так і на відкладені шкідниками яйця. Повторні обробки проводять через 12-15 днів. 

Проти гронової листокрутки у насадженнях винограду обприскування проводять на початку або в період масового відродження гусениць. Вразі необхідності, проти кліщів, додають препарати акарицидної дії за умови їх сумісності.

При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами                         ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».