17 грудня 2020

Що необхідно знати про перевірки у сфері державного ринкового нагляду

Згідно ст. 20  Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»( далі - Закон про ринковий нагляд), ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторального плану, який щорічно затверджуються органами ринкового нагляду та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби України, відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції» від 12.12.2019 № 367-IX,  який набрав чинності 26 березня 2020р внесені зміни до ст. 23 Закону про ринковий нагляд щодо строків проведення перевірок характеристик продукції. Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції – п’яти робочих днів.

Необхідно звернути увагу, що Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»  не передбачено попередження суб’єктів господарювання про проведення перевірок.

Права суб’єктів господарювання розширено, доповнено пунктами:

1. Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:

- отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;

- при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.

2. Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).

Обов’язки суб'єктів господарювання!

Відповідно ст. 8 Закону про ринковий нагляд, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб’єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати документацію, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено – протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

Якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб’єкту господарювання цю продукцію.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, згідно статей 28, 29, 291 Закону про ринковий нагляд, щодо продукції певного виду (типу), категорії або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб’єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції.

Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для життя та здоров’я громадян або інших аспектів захисту суспільних інтересів, він невідкладно вимагає від суб’єкта вжити заходів для усунення такого ризику, вилучення продукції з обігу або відкликання її з ринку залежно від характеру визначеного ризику.

Суб'єкт господарювання надсилає у паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, поштою або в електронній формі - за допомогою засобів телекомунікацій повідомлення органу ринкового нагляду про вжиті заходи щодо усунення ризику для суспільних інтересів у строк, зазначений у рішенні органу ринкового нагляду про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. До цього повідомлення суб'єкт господарювання додає документи або їх копії, що підтверджують усунення такого ризику.

Відповідальність суб’єктів господарювання передбачена  ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 тис. грн.), а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 тис. грн.);

2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн.), а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 тис. грн.).

До розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. грн.), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 тис. грн.).

До суб’єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першою статті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб (170 тис. грн.), які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (119 тис. грн.);

2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб (102 тис. грн.), які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (68 тис. грн.);

3) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн.) для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. грн.) для розповсюджувачів;

4) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частинами першою та другою статті 29^-1 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. грн.);

5) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.), а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. грн.);

6) створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис. грн.).

Адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Суб’єкт господарювання має сплатити штраф у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб’єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Сплата штрафу не звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачам (користувачам) продукції.

За додатковими консультаціями, роз’ясненнями у сфері ринкового нагляду, звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, тел. (061) 228-04-53.