29 серпня 2022

До уваги сільгосптоваровиробників!

Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2022 року

Восени розвиток як озимих культур, так і шкідників, хвороб в значній мірі залежатиме від перебігу агрокліматичних умов. Стан посівів озимини визначатиметься рівнем дотримання організаційно-господарських та агрокліматичних прийомів. Особливо важливо є підготовка і проведення сівби та отримання здорових сходів, тому при посіві перевагу слід надавати сортам, які менш уражуються хворобами і є стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів, що формують якісне зерно. Кінцевою операцією у підготовці насіння до сівби є хімічне оздоровлення його, тобто нанесення пестициду на насіння для знищення зовнішньої і внутрішньої інфекції.

Це можна робити як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Системними протруйниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати насіння за день, або в день сівби. Застосовують віал ТТ, в.с.к, 0,3-0,4 л/т, вінцит мініма, к.с., 1-2 л/т, вінцит 050 CS, к.с., 2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, кінто дуо, КС, 2-2,5 л/т, колфуго супер, в.с., 3 л/т, ламардор про 180, ТН, 0,5-0,6 л/т, максим стар, т.к.с., 1-1,5 л/т, нупрід макс, ТН, 2 л/т, селест топ, ТН, 1-2 л/т, сертікор, т.к.с., 0,75-1 л/т, ТМТД, КС, 3-4 л/т, фундазол, ЗП, 2-3 кг/т тощо. ». Одночасно з протруйниками для стимулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників рекомендуються стимулятори росту.

При розміщенні озимих зернових після стерньових попередників можливе формування передумови значного поширення, інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці), чисельність яких на сходах падалиці становить 1-2 екз. на кв.м. Личинки, що відроджуються від серпня до настання приморозків, живучи в нірках верхнього шару ґрунту живляться вночі листочками сходів падалиці, а згодом і озимини на поверхні ґрунту, а в день затягують їх у нірки і об'їдають. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають змочалений вигляд. За зниження температури до 0°С живлення личинок припиняється. Однак до цього часу вони здатні істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років, що призводить до накопичення фітофага. Личинки завдають більшої шкоди озимині здебільшого восени. При цьому важливим є фактор вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться 15-25 днів, за випадання дощів 100.

Також, у посівах зернових культур розмножуватимуться та істотно шкодитимуть багатоїдні комахи, більшість з яких знаходяться в ґрунті, а саме підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжні дротяники. Скрізь характер і розмір пошкодження гусеницями підгризаючих совок залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущення. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні «плішини», подекуди великих розмірів. Загроза з боку цієї групи шкідників зростатиме за відсутності передпосівної культивації на площах ранніх строків сівби озимих.

Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається умілим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи. За вимушеної сівби зернових після колосових попередників, насіння за 1-5 днів до сівби обробляють імідором про, КС, 1,0 л/т, Ін Сетом, ВГ, 0,75 кг/т; круізер 350 FS, т.к.с., 0,4-0,5 л/т, нупрідом Макс, т.к.с., 2,0 л/т, юнта квадрою 373,4 FS, т.к.с., 1,5-1,6 л/т та іншими дозволеними інсектицидами. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти вищезазначених ґрунтових та цикадок, попелиць, злакових мух, інших шкідників на сходах озимих.

Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1-2 личинок на кв.м у фази сходи-3-й листок та 2-3 і більше гусениць совки на кв.м площ. Для цього ефективні альфагард 100, к.е., 0,15 л/га, дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, піринекс, к.е., 1,2 л/га, фортран, к.е., 1,5 л/га, інші за регламентами існуючих технологій.

За ранніх строків сівби та помірно теплої вологої погоди є небезпека масового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами (шведська, гессенська, чорна пшенична, озима, опоміза пшенична, інші), які розвиваються на падалиці повсюди. Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння, значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.

За теплої погожої погоди затяжної осені озимина заселятиметься злаковими попелицями, цикадками, які шкодять безпосередньо висмоктуючи соки з рослин, в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток. А головне, попелиці є переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості, а цикадки – типу мозаїки.

Найнебезпечніше пошкодження сходів до кущіння озимих. За середньодобової температури 13-15°С і вище, сухої, теплої погоди наприкінці вересня – протягом половини жовтня, в усіх районах області, заселення сисними та внутрішньостебловими комахами сходів озимини найімовірніше. За таких умов зростає вірогідність безпосереднього пошкодження та ураження рослин вірозами.

Тому за порогової (злакові мухи – 40-50 екз. на 100 п.с., попелиці – 100 особин на кв.м, цикадки – 50-150 екз. на кв.м) чисельності вищевказаних шкідників у фази сходи – кущіння посіви обприскують осередково чи всуціль поля актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, в.е., 0,75-1 л/га, фастаком, КЕ, 0,1 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га, супер бізоном, КЕ 1-1,5 л/га та іншими інсектицидами згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

За умов теплої вологої погоди восени сходи озимини, зокрема з не протруєного насіння, на добрих агрофонах можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інших плямистості, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках, насінні цьогорічної вегетації.

Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового кондиційного насіння стійких сортів тощо.

Якщо згадане буде недостатнім, аграріям важливо вдаватися до хімічного оздоровлення посівів через обробку їх відповідними фунгіцидами, що рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». За збігу строків захисту посівів від шкідників та хвороб обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміш фунгіцидів з інсектицидами.

В умовах затяжної осені може загостритися проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) та мишей. Піку розмноження мишоподібних гризунів слід очікувати у жовтні-листопаді. Вони охоче поїдають всі зернові культури і ріпак від появи сходів до повного достигання врожаю. Тому обстеження на виявлення гризунів проводять також пізно восени перед настанням стійких похолодань, а надалі додатково за потреби. Найпоширеніший метод обліку колоній – маршрутний. По маршруту в 1 км (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) по діагоналі поля підраховують кількість колоній у 5-ти метровій смузі. На одному полі кількість колоній завжди складає ціле число.

Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення їх осередків біля лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, доцільне лущення стерні і своєчасний основний обробіток ґрунту. При виявленні більше 5 жилих колоній на гектарі по полю розкладають в жилі нори по 2-3 грами зернову принаду з бактороденцидом, смерть щурам №1 – 10 грам в нору, брикети шторму (0,7-1,5 кг/га). Захист озимини від мишоподібних продовжують до випадання снігу.

Захист ріпаку в першу чергу розпочинається з організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Правильне включення ріпаку у сівозміну має суттєве значення для отримання високих і стабільних урожаїв і економічно вигідного виробництва. Дотримання сівозміни обмежує чисельність на ріпаку у фазі сходів хрестоцвітніх блішок, ріпакових листкоїда, пильщика, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів, совок, інших фітофагів.

За посушливих і теплих погодних умов осені небезпечними в посівах озимого ріпаку можуть буть хрестоцвітні блішки, підгризаючі та листогризучі совки (оклична, капустяна), білани, ріпаковий пильщик (трач). Захисні заходи рекомендується проводити за чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності у фазі сходів (2-4 справжні листки): хрестоцвітні блішки – 3-5 жуків на м², ріпакові блішки – 10% пошкоджених рослин, ріпакові пильщики – 2-3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особини на м², стеблові прихованохоботники – 1-2 жуки на 40 рослин або 3 жуки на м².

Тепла, волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку такими хворобами: пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, сіра гниль. Під час утворення 4 – 5 листків культури та проявлення ознак вищезгаданих хвороб посіви слід оздоровити фунгіцидами. З метою запобігання переростанню та покращення перезимівлі ріпаку у фазі 4 – 6 листків культури проводять інгібування росту листя шляхом обприскування препаратами карамбою, в.р., 0,75-1,25 л/га, фолікулом 250 EW, EB, к.е. 0,5-0,75 л/га. та іншими згідно з «Переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні».

Слід зазначити, що важливими умовами оптимізації ефективності хімічного захисту посівів і зменшення небезпеки для довкілля є дотримання технологій застосування пестицидів, норм витрати робочої рідини і препаратів, правил приготування робочої рідини й обробки посівів. Працюючи з пестицидами, слід суворо дотримуватися правил безпеки, які забезпечують збереження навколишнього середовища від забруднення залишками хімічних засобів захисту рослин.