07 травня 2024

СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ!

Увага! Яблунева плодожерка.

На початку першої декади травня в південних районах Запорізької області відзначено початок льоту метеликів яблуневої плодожерки. Протягом декади літ поширився на всю територію області.

На тепер погодні умови сприяють поступовому збільшенню інтенсивності льоту, за ніч на феромонну пастку стабільно уловлюється 1-2 метелики та досягнуто ЕПШ – 5 екз./7 днів спостережень, що свідчить про початок відкладання яєць та необхідність розпочати проведення робіт із захисту багаторічних насаджень.

За наявним прогнозом, погодні умови травня будуть сприятливі для льоту фітофага. Прогнозовані нічні температури від +15°С до +20°С обумовлюватимуть більш швидке наростання інтенсивності льоту в порівнянні з минулим роком та більш стислі строки його проходження.

Як показали розрахунки, з урахуванням усіх особливостей розвитку і виживання шкідника потомство від однієї пари метеликів при двох поколіннях може пошкодити від 700 до 900 плодів яблуні.

Економічний поріг шкодочинності: для першого покоління — вилов на початку утворення зав’язі за 5 діб –3 - 5 метеликів самців на феромонну пастку; для другого покоління — вилов у період росту і дозрівання плодів за 7 діб 2 - 3 метеликів самців на феромонну пастку.

Біологія розвитку шкідника та заходи боротьби з ним

Шкідники саду. Яблунева плодожерка.

Яблунева плодожерка — один з найпоширеніших шкідників саду. Найбільш часто вона вражає яблуні, але в неврожайних рік також може мешкати на грушах, сливах, абрикосах, персиках. Уражені плодожеркою плоди не тільки втрачають свій товарний вигляд, але і обсипаються, ще не дозрівши. Також вона розносить на собі віруси і бактерії, сприяючи тим самим розвитку різних захворювань садових дерев.

Імаго. Метелик з розмахом крил 18–22 мм, передні крила бурувато-сірі з фіолетовим полиском, з численними поперечними хвилястими лініями; на кінцях крил по темно-бурій овальній плямі з трьома вигнутими бронзовими скибочками; задні крила бурувато-сірі; в спокійному стані крила складаються у вигляді даху.

Яйце розміром 0,9–1 мм, округле, плескате, молочно-біле, напівпрозоре; на зеленому тлі листка або плоду здається зеленуватим.

Личинка. Гусениця завдовжки 17–20 мм, зверху тілесно-рожева, з боків і знизу світло-жовта, голова й передньогрудний щит буро-коричневі.

Лялечка завдовжки 8–12 мм, світло-ричнева з золотистим відтінком. Заляльковування гусениць популяції триває 35–40 діб. Ця розтягнутість характерна і для наступних стадій розвитку. Навесні на розвиток лялечки потрібно 14–20 діб, улітку — 12–16 діб. Початок льоту відбувається при досягненні суми ефективних температур 100–130°С і часто збігається із закінченням цвітіння яблуні. Інтенсивний літ метеликів відбувається з 9 до 24 години в тиху суху погоду при температурі не нижче за +15°С.

Метелики живляться краплинною вологою. Статеве дозрівання самок триває 2–3 доби, після чого вони починають виділяти феромони, які приваблюють самців. Через 2–3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди. Як було встановлено, до 62–68% яєць яблунева плодожерка відкладає на периферійній частині крони дерев. Плодючість — 60–120 яєць.

Ембріональний розвиток першої генерації триває 9–12 діб, другої — 7–9 діб. Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230°С з відхиленням в окремі роки від 190 до 280°С.

Гусениці якийсь час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2–3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, у якій вперше линяє. Після цього прогризає звивистий хід, у якому линяє вдруге. Третє линяння відбувається в насіннєвій камері плоду. Живлення гусениць триває 21–23 доби.

У п’ятому віці залишає плід і заляльковується. Більша частина гусениць 60-80% особин заляльковується і дає друге покоління, а решта впадає в діапаузу до весни. Повний розвиток двох поколінь можливий при забезпеченні температури 1400–1500°С (при порозі +10°С).

У всіх регіонах заляльковування припиняється 10–12 серпня, що зумовлено зменшенням тривалості світлового дня до 14–15 годин, що відіграє головну роль у регулюванні діапаузи.

Заходи захисту.

Після закінчення збирання плодів — збирання і знищення залишків пакувального матеріалу; очищення відмерлої кори зі штамбів і сучків на старих деревах; осіння оранка міжрядь і обробіток ґрунту в пристовбурних кругах; дезінсекція тари, сходів плодосховищ.

Залежно від чисельності шкідника проводять одне або два обприскування інсектицидами проти кожного покоління.

Першу обробку здійснюють на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки. Є кілька способів визначення цього строку: при досягненні суми ефективних температур 230 °С при порозі розвитку 10 °С; через 8 – 10 діб після вилову феромонною пасткою 5 метеликів за 7 днів та за спостереженнями за розвитком шкідника в спеціальних ізоляторах, розміщених у кроні дерева.

Відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» рекомендують застосовувати такі інсектициди:  агростак біо, к.е. – 0,15-0,25 л/га; ампліго, ф.к. – 0,3-0,4 л/га; бі-58 топ, к.е. – 2,0 л/га; гамбіт, в.г. – 0,07 кг/га; інспектор, в.г. – 0,05-0,07 кг/га; акцент, к.е. 2 л/га;  альтекс 100 к.е. 0,15-0,25 л/га; біммер, к.е. 0,8 – 2 л/га; децис – ф – люкс, к.е. 0,5 -1 л/га; зеніт, в.р.к. 0,25 л/га; кораген 20, к.с.– 0,15 - 0,175 л/га; люфокс 105 ЕС, к.е. – 1л/га та інші.

В приватному секторі від гусениць плодожерки застосовують препарати, дозволені для роздрібного продажу населенню: альтекс, к.е. – 2-3 мл на 6-10 л води; антигусінь, к.с. – 4 мл на 10 л води на 1 сотку; дестрой, к.с. – 2-4 мл на 6-10 л води на 2 сотки; децис профі 25, в.г. –1 г на 10 л води на 2-5 дерев; інспектор, в.г. – 1г на 10-14 л води на 4-6 дерев; каліпсо, к.с. – 2 мл на 10 л води; люфокс, к.е. 10 мл на 10 л води та інші.

Обробітки інсектицидами слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджати про час і місце робіт голів міських, сільських і селищних рад та пасічників.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.