27 березня 2018

20 вересня 2018р. – точка «Х» для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні неперероблені інгредієнти тваринного походження.

Згідно річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2018р., Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області з лютого 2018р. розпочато проведення заходів державного нагляду, в т.ч. в сфері безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини. Під час цих заходів встановлюються факти необізнаності операторів ринку щодо їх обов’язків при поводженні з харчовими продуктами – щодо необхідності отримання експлуатаційних дозволів та/або проведення державної реєстрації потужностей, впровадження систем безпечності харчових продуктів, тощо.

Додатково до широкої роз’яснювальної компанії в засобах масової інформації, управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини повідомляє про актуальні зміни в законодавстві України.

Наразі в вересні 2018р. для операторів потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) набирає чинності пункт 2 частини другої статті 20 та стаття 21 закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» які стосуються обов’язковості розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках і вимог щодо їх застосування, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Слід зазначити що ця вимога до 20.09.2019р. не буде стосуватися операторів ринку малих потужностей (потужності, які постачають харчові продукти кінцевому споживачу, мають не більше ніж десять осіб робочого персоналу, займають площу не більше ніж 400 кв.м, або потужності, які не постачають харчові продукти кінцевому споживачу та мають не більше ніж п’ять осіб робочого персоналу), на відміну від операторів потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) для яких ця норма вже вступила в дію з 20.09.2017р.

З чого ж почати — створити спеціальну групу співробітників для розробки плану НАССР. Вона має складатися з осіб, які представляють різні підрозділи, від роботи яких залежить безпечність продуктів (включно з керівниками), та які мають знання про харчові продукти, технологічні процеси і відповідний досвід роботи. Якщо необхідно, на етапі розробки можна залучити зовнішніх експертів, які мають поглиблені знання про небезпечні фактори, характерні для харчових продуктів, технологічні процеси та принципи НАССР.

Обов’язковою умовою впровадження на підприємстві НАССР має бути наявність щонайменше однієї людини, яка пройшла спеціальне навчання із застосування цієї системи. Але покладати впровадження лише на неї — неможливо. Потрібна постійно діюча група.

Важливо - сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ.

ОБОВ’ЯЗКОВОЮ є наявність і функціонування «Програм-передумов» цих систем. Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №590 від 01.10.2012р. затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)», в яких передбачено охоплення «Програмами-передумов» таких процесів:

1. належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення;

2. вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;

3. вимоги до планування і стану комунікацій — вентиляції, водопроводів, електро - та газопостачання, освітлення тощо;

4. безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, які контактують із харчовими продуктами;

5. чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних і побутових приміщень та інших поверхонь);

6. здоров’я та гігієна персоналу;

7. захист продуктів від сторонніх домішок;

8. поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності;

9. контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби;

10. зберігання та використання токсичних сполук і речовин;

11. специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;

12. зберігання і транспортування;

13. контроль за технологічними процесами;

14. маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.

Тільки після впровадження і тестування роботоспроможності зазначених вище «Програм-передумов» слід переходити до наступних етапів впровадження систем безпечності харчових продуктів. Але розтягування в часі цього процесу не є вигідним для оператора ринку – в перш за все це свідчить про неефективність менеджменту, а по друге –

з 20.09.2017р. для операторів потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей);

і з 20.09.2018р. для операторів потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей);

чинні вимоги пункту 4 частини першої статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів":

Оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють - невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат,

на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності;

До речі, в Україні нині є компанії, які надають послуги з навчання персоналу чи працівників, котрі відповідатимуть за функціонування цієї системи на підприємстві. До того ж, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області готове надавати консультації підприємствам, які візьмуться впроваджувати у себе HACCP. Було б бажання і розуміння.

Довідково –

оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок;

система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів;