27 березня 2018

Подвірний забій – заборона чи обмеження.

Із набуттям чинності закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» змінюються правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. 

Згідно внесених змін до Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» з 4 квітня 2018 року вводиться обмеження на забій - зменшується дозволена кількість забитих тварин не на бойні (подвірно) в тиждень до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин. за умови проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, а також п’яти голів свійської птиці, кролів на день

Вказане обмеження стосується тільки забою тварин з метою подальшої реалізації продуктів їх забою і не торкається забою тварин для власного споживання.

Таке регулювання покликане на впорядкування господарської діяльності осіб, що пов’язана із забоєм тварин, а також врегулювання питання поводження з відходами забою.

В Запорізькій області функціонує 10 забійних підприємств: Вільнянський район – 2; Запорізький, Пологівський; Камянсько – Дніпровський, Михайлівський, Веселівський, Мелітопольський, Токмацький, Бердянський райони по 1-му підприємству. У випадку попиту на послуги із забою тварин, можливий запуск щє 3-х підприємств в Камянсько – Дніпровському, Василівському і Пологівському районах.

Чинне законодавство передбачає що з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

В той же час вже зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект 7489 від 16.01.2018р. Одним із його завдань є попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин. Розповсюдження АЧС напряму пов’язано з відсутністю дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та харчових продуктів тваринного походження.

Заходи з ліквідації АЧС є колосальними як для держави, так і суб’єктів господарювання та громадян, оскільки з неблагополучних щодо АЧС господарств вилучаються хворі та підозрілі у захворюванні тварини та знищуються шляхом спалення. Відшкодування збитків здійснюється за рахунок держави, але не завжди проводиться в повному обсязі та вчасно.

Також, як результат дерегуляції, з метою спрощення підприємницької діяльності скасовано видачу супровідних ветеринарних документів на харчові продукти тваринного походження. Відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", документом який повинен супроводжувати об’єкти санітарних заходів (харчові продукти) в обігу є лише товарно-транспортна накладна, яка не містить інформації про походження товару.

Прийняття Закону України дозволить:

вдосконалити систему державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів з урахуванням вимог Європейського Союзу та соціально-економічного становища України;

запровадити читки заходи щодо простежуваності за переміщенням харчових продуктів тваринного походження;

упорядкувати подвірний забій тварин з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин та проведення відбору зразків для цілей державного контролю (Забороняється здійснювати забій свійських тварин, а також забій свійської птиці, кролів, нутрій не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою свійських тварин в обсягах, що не перевищує забій десяти голів свійської птиці, кролів, нутрій на день.

Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання.)

зменшити витрати Державного бюджету;

урегулювати відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів;

підвищити рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів та впевненість споживачів у безпечності харчових продуктів та достовірності інформації про їх властивості;

здійснити формування конкурентного середовища у сфері безпечності харчових продуктів.