04 листопада 2024

Прогноз розвитку і поширення шкідників, та хвороб озимих зернових культур і ріпаку, та захист посівів восени 2024 року

Осінь – відповідальний період щодо захисту майбутнього урожаю від шкідливих організмів. Систематичне обстеження полів озимих після появи сходів – обов’язкова умова догляду за посівами в цей час.

В посівах озимих зернових розміщених після стерньових попередників за умов достатнього зволоження, очікується значне поширення, інтенсивне розмноження та підвищена шкідливість личинок хлібного туруна (жужелиці). Відродження личинок спостерігається від кінця серпня і до настання приморозків. Личинки живуть у верхніх шарах ґрунту, живляться вночі листочками сходів падалиці, а згодом і озимини. За зниження температури до 0°С живлення личинок припиняється. Однак до цього часу вони здатні істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років, що призводить до накопичення фітофага. Личинки завдають більшої шкоди озимині здебільшого восени.

В осінній період від сходів до кущення, посіви озимих культур заселили злакові мухи. До найбільш шкодочинних відносяться: шведська, пшенична (чорна), гессенська. При наявності порогової (40-50 мух на 100 помахів сачком) чисельності злакових мух в посівах під час їх масового льоту проводять захисні заходи за допомогою хімічних засобів захисту рослин.

Також, у посівах зернових культур розмножуються та можуть істотно шкодити багатоїдні комахи, більшість з яких знаходяться в ґрунті, а саме підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжні дротяники.

Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається умілим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів.

Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1-2 личинок на м² у фази сходи – 3-й листок та 2–3 і більше гусениць совки на кв.м площ. Для цього використовують: Альфагард 100, к.е., 0,15 л/га; Дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га; Піринекс, к.е., 1,2 л/га; Фортран, к.е., 1,5 л/га, та інші за регламентами існуючих технологій.

За умов теплої вологої погоди восени сходи озимини, зокрема з не протруєного насіння, на добрих агрофонах можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках, насінні цьогорічної вегетації. Хімічне оздоровлення посівів проводять відповідними фунгіцидами.

Догляд за посівами озимого ріпаку в осінній період включає комплекс заходів, які створюють оптимальні умови для росту і розвитку рослин, забезпечують знищення бур’янів, захист від хвороб і шкідників.

Найбільш небезпечним шкідником ріпаку в період появи сходів є хрестоцвіта блішка, особливо, якщо сівба проведена непротравленим насінням, а в період вегетації – ріпаковий квіткоїд, попелиця.

Для знищення листогризучих шкідників (білани, совки, блішки, пильщики) найбільш ефективне застосування інсектицидів кишково-контактної дії, а проти сисних шкідників (попелиці, клопи) – системно-контактної дії.

Проти прихованих шкідників (стебловий капустяний прихованохоботник) проводять обробку проти імаго в період кладки яєць або від народження личинок. При виявленні шкідників в кількостях, що перевищують поріг шкодочинності, необхідно провести обприскування посівів робочим розчином одного з препаратів з діючою речовиною: альфа-циперметрин (100 г/л), дельтаметрин (250 г/кг), диметоат (40 г/л) та ін.

Для боротьби з бур’янами в період вегетації проводиться обробка посівів гербіцидами з діючою речовиною: клопіралід (300 г/л), клопіралід (750 г/кг), хізалофоп-П-тефурил (40 г/л), флуазифоп-П-бутіл (150 г/л), хізалофоп-П-етил (50 г/л).

В період вегетації посіви ріпаку вражаються такими хворобами, як пероноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз та ін. При перших ознаках появи хвороб необхідно провести обприскування рослин розчинами відповідних фунгіцидів з діючою речовиною: фосетил алюмінію (800 г/кг), металаксил-М (40 г/кг) + манкоцеб (640 г/кг), іпродіон (500 г/л) та ін.

Найкраще перезимовують рослини з розвинутою розеткою 6–8 справжніх листків, діаметром кореневої шийки 8–12 мм, що досягається оптимальним строком сівби і рекомендованою густотою рослин. Сходи озимого ріпаку при пізніх строках сівби не проходять загартування і гинуть при зниженні температури до -6…-8⁰С.

При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

За консультаціями з питань захисту посівів та рекомендаціями можна звертатися до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за адресою: м.Запоріжжя, просп.Маяковського, 20 а, каб.601, тел.(+38061)239-73-20.

Приєднуйтесь до Telegram-каналу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області: https://t.me/gudpsszp