Сигнальне повідомлення! Контролюємо прихованохоботників в посівах озимого ріпаку

У посівах озимого ріпаку відбувається масове відродження і вихід шкідників. Одним з перших шкідників, що з'являються навесні на посівах озимого ріпаку є великий ріпаковий прихованохоботник та капустяний стебловий прихованохоботник. Великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi) - найбільш шкодочинний серед прихованохоботників.

Серед усіх шкідників ріпаку прихованохоботник найшвидше покидає місця перезимівлі. При денній температурі +5…+9℃ починає заселяти посіви культури.

Очікується, що чисельність шкідника буде вища за порогову. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) становить 2-4 жука на 25 рослин або 10 жуків на жовту пастку протягом 3 діб.

Рекомендовано застосовувати перпарати з діючою речовиною: імідаклоприд, 300 г/л + лямда-цигалотрин 106 г/л; тіаклоприд, 240 г/л: ацетаміприд, 115 г/л + лямда-цигалотрин 100 г/л та інші преарати згідно з ПЕРЕЛІКОМ ПЕСТИЦИДІВ І АГРОХІМІКАТІВ, ДОЗВОЛЕНИХ ДО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ.

При застосуванні засобів захисту рослин слід суворо дотримуватися техніки безпеки.

Пошкодження великим ріпаковим прихованохоботником

Личинки шкідника прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла.

Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте і достигає. У місцях пошкодження проникає патогенна інфекція, викликаючи ураження хворобами: фомоз, склеротиніоз, біла гниль, сіра гниль. Тому важливо вчасно проводити обробку посівам (до початку яйцекладки) навесні при появі великого ріпакового прихованохоботника за температури вище +6°С, ще до появи квіткоїда.

Увага! Відчуваючи загрозу, жук спадає із рослини ріпаку, завмирає, тому його важко знайти на посівах.

Ріпаковий насінний прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis)

Посіви пошкоджують і жуки і личинки. Пробуджуються навесні за температури +7-8°С, розвивається за температури понад +13-15°С і заселяє ріпаки, починаючи з країв поля.

На посівах ріпаку з’являється в основному на початку цвітіння, найпізніше серед прихованохоботників. Харчуються спочатку бутонами, потім стручками. Шкідник може пошкодити 60-70% стручків, що призведе до втрати 30% врожаю. У травні на початку червня самка відкладає яйця у молоді стручки. Через 10-12 днів відроджуються личинки.

Кожна личинка з’їдає 3-7 насінин. Личинка виїдає у стручку отвори розміром 0,8 см. Через ці отвори відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Ця «парочка» (капустяний стручковий прихованохоботник + капустяний стручковий комарик) може спричинити зниження врожайності на 5-10 ц/га, а то й удвічі.
Оптимальним терміном боротьби з капустяним стручковим прихованохоботником є фаза опадання пелюсток з квіток ріпаку і початок формування стручків.

Має велике значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакових шкідників на початку і в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію. Тобто віднаджує бджіл від обробленої препаратом території на 10-12 год., до повного зниження небезпечного рівня токсичності для комах.

Своєчасне і якісне виконання цих заходів істотно обмежує поширення і розвиток захворювань, зводить до мінімуму використання на ріпаку хімічних засобів захисту, знижує собівартість отриманої продукції, оздоровлює довкілля.

Приєднуйтесь до Telegram-каналу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області: https://t.me/gudpsszp

ВІДЕОСЮЖЕТИ