24 квітня 2025
Ріпаковий квіткоїд – шкідник, який пошкоджує овочеві, плодові, бобові та олійні культури. Пошкоджує як культурні так і дикі види рослин та бур’янів. Розвиток личинок жуків відбувається в суцвіттях, що суттєво шкодить цвіту, а тим самим і врожаю. Дорослі особини поїдають пилок та суцвіття ріпаку, яблуні, винограду, капусти, гірчиці та інших культур.
Зимують жуки під рослинними рештками. Навесні, при температурі 8-10°С прокидаються, а при температурі вище 12°С починають заселяти різні квітучі рослини.
Пізніше (у фазі бутонізації капустяних) переходять на капустяні рослини, де розвиток статевих продуктів рослин відбувається інтенсивніше. Самки відкладають до 10 яєць в бутон, що не розпустився. Через 5–12 днів виходять личинки та починають харчуватися. Через 10-25 днів вони заляльковуються у ґрунті. Молоді жуки харчуються слабо, йдуть на зимівлю. Шкідник дає одне покоління за сезон, при настанні дуже сприятливих умов може бути 2 – 3 покоління.
Наразі, спеціалісти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ведуть спостереження за шкідниками сільськогосподарських культур, за результатами яких виявлено поширення ріпакового квіткоїду в посівах озимого ріпаку у господарствах Запорізького району Запорізької області. Чисельність шкідника становить 3-4 жуків на рослину (економічний поріг шкідливості становить 5-6 жуків на рослину). Підвищена заселеність ріпаковим квіткоїдом загрожує втратою до 70% врожаю.
Методи боротьби з ріпаковим квіткоїдом
Обробку проводити при виявленні 5-6 жуків на рослину із застосуванням контактно-кишкових інсектицидів на основі діючої речовини:
- імідаклоприд, 700 г/кг,
- тіаклоприд, 240 г/л,
- альфа-циперметрин, 100 г/л,
- тау-флювалінат, 240 г/л,
- ацетаміприд, 200 г/к,
- хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л.
Обробки рослин слід проводити до початку активної фази цвітіння.
Також на посівах озимих зернових та озимого ріпаку спостерігається активний літ оленки волохатої, яка відноситься до родини пластинчастовусих жуків, найближчим родичем є травневий хрущ. Характерною розпізнавальною ознакою оленки є 12 поперечних білих плям різної величини на чорному фоні. Все тіло жука, особливо нижня сторона, вкрита густим жовтувато-сірим опушенням.
Шкідник виходить з ґрунту ранньої весни та інтенсивно харчується квітками різних рослин, активно виїдаючи тичинки і маточки, знищує пуп’янки, зав’язь, молоді листки декоративних рослин, пошкоджує абрикос, персик, вишні, черешні, сливи, груші, яблуні, полуниці, виноград, ріпак, зернові та інші культури.
Проти дорослого жука ефективне обприскування інсектицидом на основі діючої речовини тіаклоприд, 480 г/л (0,15-0,3 л/га), ацетаміприд, 200 г/л (0,10–0,12 л/га).
Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати Переліку пестицидів i агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, доповненнями до Переліку, затверджений Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів України.
Приєднуйтесь до Telegram-каналу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області: https://t.me/gudpsszp