02 травня 2018

Впровадження системи НАССР на елеваторах України

Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відвідали безкоштовний практичний семінар щодо впровадження системи HACCP на підприємствах зернової галузі. Захід відбувся 27 квітня 2018 року в приміщені Дніпровського державного аграрно-економічного університету.

Організаторами заходу виступила Українська Зернова Асоціація за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках ініціативи EU4Business, за сприянням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Міністерства аграрної політики та продовольства України. До участі в заході були запрошені представники елеваторів Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областей.

Нагадаємо, 20 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зазначений закон передбачає впровадження в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP. Також, 21 грудня 2017 ухвалено Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», відповідно до якого, вимоги по впровадженню системи НАССР розповсюджуються на операторів ринку кормів, що здійснюють виробництво, обіг та використання кормів. Основною метою впровадження системи НАССР є гармонізація та адаптація вітчизняних стандартів у сфері якості та безпеки харчових продуктів та кормів до законодавства Європейського Союзу.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є основним регулятором ринку харчових продуктів в Україні, яка здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). Відповідно до законодавства України, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, починаючи з 20 вересня 2018 року має право перевіряти потужності, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження на предмет впровадження системи HACCP.

Як пояснюють в УЗА, система НАССР це інструмент управління, який можна застосувати до широкого кола простих та складних операцій, і не обмежується великими організаціями. Основною метою впровадження системи НАССР є забезпечення безпеки харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану - до столу». Таким чином, впровадження системи НАССР на елеваторах не лише гарантуватиме безпечність вітчизняного зерна під час зберігання та транспортування, але і забезпечить конкурентні переваги та інвестиційну привабливість підприємства, а також підвищить економічний інтерес до українського зерна на міжнародній арені.

Під час заходу з представниками підприємств зернової галузі було розглянуто низку питань, а саме:

1. План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

2. Вимоги нового харчового законодавства щодо ролі та відповідальності операторів ринку за безпечність та якість харчової продукції та кормів;

3. Реєстрація потужностей операторів ринку;

4. Вимоги та впровадження системи аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках;

5. Гігієнічні вимоги – програми-передумови НАССР.

Довідково:

HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Points – Система аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках) – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів (кормів).

Система НАССР:

1. Інструмент управління безпечністю харчової продукції.

2. Зменшує ризик виникнення інцидентів з безпечністю продукції, але не ліквідує ризик.

3. Ефективність залежить від того, як впроваджена система НАССР.

4. Працює в комбінації з програмами передумовами - GHP, GMP, GAP, GSP і т.п.

GMP(Good manufacturing practice) – Належна виробнича практика.

GSP(Good storage practice) – Належна практика зберігання.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР

1. Організувати групу HACCP.

2. Описати продукт, сировину та допоміжні матеріали.

3. Ідентифікувати цільове призначення.

4. Розробити блок-схему технологічного процесу.

5. Перевірити блок-схему на місці.

6. Принцип 1: Аналіз небезпечних факторів.

7. Принцип 2:Встановити критичні контрольні точки (ККТ).

8. Принцип 3:Встановити критичні межі.

9. Принцип 4:Встановити процедуру моніторингу.

10. Принцип 5.Встановити коригувальні дії.

11. Принцип 6.Встановити процедури верифікації.

12. Принцип 7.Впровадити документування всіх процедур та протоколів.