04 травня 2018

П Р О Г Н О З

фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних

сільськогосподарських рослин у господарствах Запорізької області

у травні 2018 року

У травні фітосанітарна ситуація в агробіоценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних, і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 

Хлібний турун закінчить живлення, розпочнеться заляльковування шкідника. Через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, ячменю.

Клоп шкідлива черепашка заселить посіви озимої пшениці і інших колосових культур. Перезимівля шкідника пройшла задовільно, тому очікується надпорогова чисельність клопів, які перезимували (ЕПШ – 2-4 екз/м² ) майже в усіх районах області. Заселятимуть посіви також, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

З 22 квітня розпочався переліт шкідника на посіви озимої пшениці. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. У другій декаді травня можна прогнозувати початок відкладання яєць, а наприкінці місяця – появу личинок та початок захисних заходів.

За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Продовжиться літ злакових мух, основна маса їх буде зосереджуватися на посівах ярих колосових, де буде проходити відкладання яєць, а в другій декаді – відродження личинок. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечні для ячменю, а шведські ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Жуки хлібної п’явиці заселятимуть крайові смуги посівів озимини та ярих зернових (50-100м). У другій декаді розпочнеться масове відкладання яєць, у третій – відродження личинок. Загроза виникнення осередків з підвищеною чисельністю шкідника залишається, насамперед, на посівах ярого ячменю.

Істотної шкоди будуть завдавати трипси (на посівах по стерньових попередниках), злакові попелиці. Заселення посівів шкідниками розпочнеться з крайових смуг. Обробки посівів проти личинок клопа-черепашки в ареалі шкідника ефективні і проти трипсів та попелиць.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші хвороби зернових колосових культур, які охопили 22 - 50% площ, 6-14, макс. 40% рослин озимини і надалі повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, передусім в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та інші плямистості.

За підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз та септоріоз. Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.

Посівам гороху будуть шкодити бульбочкові довгоносики. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. У другій половині травня розпочнеться заселення рослин попелицями, гороховим зерноїдом, трипсами. Дощова погода за температури повітря 19-28⁰С у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу .

В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, 250 г/кг; диметоат, 400 г/л; фозалон, 350 г/л (крім зеленого горошку); лямбда-цигалотрин, 50 г/л; альфа-циперметрин, 100г/л, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок зета-циперметрин, 100г/л. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л; флутріафол, 117,5 г/л + карбендазим, 250 г/л; каптан, 800 г/кг.

Сходам сої будуть шкодити дротяники, гусениці підгризаючих совок, бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. Тепла волога погода сприятиме розвитку хвороб – кореневих гнилей, пероноспорозу, аскохітозу, білої та сірої гнилей.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними на основі однієї із діючих речовин: диметоат, 400 г/л; абамектин, 18 г/л та іншими. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

В посівах багаторічних трав будуть розвиватися і шкодити довгоносики (бульбочкові, листкові), клопи, совки, насіннєїди, попелиці, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана.

 

Технічні культури

Соняшнику, в період сходів – першої пари справжніх листків, шкодять довгоносики, дротяники, несправжні дротяники. Значної шкоди можуть завдати жуки мідляка піщаного, які виявлені в усіх посівах соняшника. Захисні заходи необхідно проводити за чисельності шкідника вищою за 2 екз./м2.

За прохолодної дощової погоди сходи соняшника, передусім непротруєні, будуть уражуватися гнилями, пероноспорозом.

На посівах ріпаку продовжують живлення хрестоцвіті блішки, личинки ріпакового листкоїда. В квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стручках - насінневого прихованохоботника. Розпочнеться літ ріпакового пильщика.

Тепла, волога погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, антракнозом.

 

Овочеві культури

Повсюди капусті будуть шкодити личинки капустяної мухи, хрестоцвіті блішки, гусениці біланів, капустяної молі, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Розпочнеться літ метеликів листогризучих совок (капустяної, городньої, помідорної).

Цибулі буде шкодити цибулева муха.

Колорадський жук буде заселяти картоплю та інші пасльонові культури.

Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди на основі однієї із діючих речовин: ацетаміприд, тіаклоприд, тіаметоксам, імідаклоприд, альфа-циперметрин, циперметрин, тіаметоксам + ацетаміприд + флудиоксоніл, тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, клотіанідин.

 

Плодові насадження

В садах продовжують розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд казарка, букарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом з’являться личинки, а в період опадання зайвої зав’язі – молоді жуки.

Розпочнеться масове відродження гусениць золотогуза, білана жилкуватого, кільчастого і непарного шовкопрядів, розанової листовійки, яблуневої молі. Буде проходити відродження личинок сисних шкідників – медяниць, попелиць, кліщів, щитівок.

За суми ефективних температур (вище100С) 90-1100С розпочнеться літ метеликів яблуневої плодожерки.

Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у черешні і вишні.

За надмірної вологості повітря на зерняткових культурах очікується розвиток парші яблуні та груші, борошнистої роси. На кісточкових культурах очікується розвиток моніліального опіку, клястероспоріозу, кучерявості листків персика.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін із додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксил-метил, піраклостробін + дитіанон. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших обприскують комплексними препаратами на основі однієї із діючих речовин: тіофанат-метил, 500 г/л; ципродиніл, 750 г/кг; алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л; дитіанон, 700 г/кг з додаванням фенітротіон, 500 г/л, на сливі – імідаклоприду, 200 г/л або мелатіону, 570 г/л. Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, 350 г/л, на сливі - імідаклоприд, 200 г/л з додаванням ципродинілу, 750 г/кг або тіофанат-метил, 700 г/кг.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, 350 г/л; фенітротіон, 500 г/л; піриміфос-метил, 500 г/л з додаванням тіофанат-метил, 700 г/кг чи алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л.

 

Багатоїдні шкідники

Саранові. За температури 15-18⁰С протягом двох тижнів у травні розпочнеться відродження личинок саранових Масовий вихід на поверхню грунту відбудеться за температури 23⁰С на глибині залягання ворочок. Наприкінці другої декади очікується виплодження нестадних видів саранових, у третій – пруса італійського. Виникнення осередків шкідника ймовірне в господарствах переважно південних районів. Весняними контрольними обстеженнями на неорних землях у вищезгаданих районах виявлено осередки високої чисельності ворочків 2-3 екз/м.кв. Суцільні хімічні обробки угідь планують за наявності 1-2 і більше ворочків на кв.м. та високої чисельності саранових за попередньої вегетації.

Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування, або дискування всієї площі.

Лучний метелик – поява метеликів першого покоління очікується за середньодобової температури понад 15⁰С і суми ефективних температур (більше10⁰С) 80⁰С. Осередки підвищеної чисельності і шкідливості гусениць ймовірні у посівах багаторічних трав, соняшника, овочевих, інших культур.

Наприкінці місяця очікується літ стеблового (кукурудзяного) метелика.

З середини травня очікується літ метеликів озимої, капустяної, городньої совок.

В сільськогосподарських угіддях, де відмічається надпорогова чисельність піщаного мідляка (2-8екз/м2), можливе виникнення вогнищ підвищеної чисельності та пошкодження сходів просапних культур.

Для зниження щільності шкідливих організмів слід проводити захисні заходи. Головне виконувати їх вчасно і кваліфіковано.