21 серпня 2018
14 серпня 2018 року згідно звіту про результати дослідження патологічного матеріалу (голови лисиці) № 001867 п.м./18 виявлено захворювання лисиці на сказ на території села Новоказанкувате.
15 серпня 2018 року відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізооточної комісії при Чернігівській районній державній адміністрації на якому було оголошено територію села Новоказанкувате та мисливських угідь Новоказанкуватського старостинського округу неблагополучними по сказу лисиці, та затверджено план комплексних заходів по ліквідації сказу в неблагополучному пункті.
Сказ – гостра вірусна хвороба тварин і людини, що характеризується ознаками поліенцефаломієліту та за відсутності вчасної допомоги, абсолютною смертністю. За оцінкою всесвітньої організайії охорони здоров’я, ця хвороба входить у п’ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток.
Основним джерелом і резервуаром вірусу є дикі мясоїдні тварини (лисиця, єнотовидна собака, вовк), а також бродячі коти і собаки та навіть домашні тварини.
Також проблемою є процес приближення популяції лисиць до населених пунктів, де лиси мають контакт з безпритульними тваринами. Неконтролююче розмноження безпритульних тварин, відсутність для них системи приютів ускладнюють ситуацію по сказу.
Як правило, сказ передається зі слиною при покусах хворими тваринами. Найбільш небезпечні покуси вовків, собак, лисиць та котів, що наносять глибокі та рвані рани, це сприяє більшому інфікуванню. Вірус може проникати через непошкодженні слизові оболонки (ротової та носової порожнини, очей) і через мікротравми шкіри. Хворі тварини виділяють вірус з слиною і дуже рідко з молоком. Період розвитку хвороби проходить від трьох неділь до трьох місяців, однак зареєстровані випадки трьохденного інкубаційного періоду. Вірус з слиною починає виділятись за 8-10 днів до проявлення перших клінічних ознак захворювання.
Першим признаком, що Ви маєте справу з хворою на сказ лисицею являється те, що вона безбоязно приходить в село, на подвір’я, не реагуючи на тварин, людей.
Клінічні ознаки захворювання: в собак – зміни в поведінці, апетит знижується, затруднений акт ковтання, слинотеча, тварина гризе і ковтає неїстівні предмети, порушуються акти сечовиділення та дефікації. Стає агресивною, відсутнє відчуття страху, нападає, з’являється водобоязнь, наступає параліч та смерть. Смерть наступає на 6-8 день хвороби.
У котів – схожі клінічні ознаки, що і в собак, але ведуть себе більш агресивно. Смерть настає на протязі 2-4 днів.
Останім часом клінічна картина сказу серед собак і котів дещо відрізняється від уявної картини, а саме тварини стають лагідними до власників і людей, добре їдять, але раптово проявляється агресія, потім знову повертається до звичайної поведінки.
У великої рогатої худоби – відмова від корму та води, атонія передшлунків, порушується молоковіддача, реве піднявши голову вгору, відмічається сильна слинотеча, потіння, часті позови сечовиділення та дефікації. Смерть настає на 5-7 день після першого прояву хвороби.
При виявленні схожих клінічних ознак захворювання або контакту таких тварин з людьми (покуси, ослинення) дану тварину необхідно ізолювати та звернутися в установу ветеринарної медицини.
З метою профілактики захворювання тварин на сказ – необхідно проводити профілактичні щеплення тварин, дотримуватись чинних правил утримання собак, котів, хижих тварин в населених пунктах.
ГРОМОДЯНИ ТА ВЛАСНИКИ ТВАРИН не нехтуйте правилами особистої безпеки, не підходьте до безпритульних собак та котів з метою їх приласкати або погодувати. В останній час якраз вони є основними носіями сказу в населених пунктах. Особливе прохання не підпускати дітей до таких тварин.
Вразі проявів агресії, або неадекватної поведінки тварин, їх загибелі терміново звертайтесь в найближчу державну установу ветеринарної медицини Запорізької області.