Ценхрус довгоголковий

Ценхрус довгоголковий (лат. Cenchrus longispinus Fernald) - представник родини Poaceae (Graminea), Genus Bromus. походить із тропічної Америки Росте на любих ґрунтах, але перевагу віддає піщаним. Бур`ян засухостійкий. Засмічує всі польові культури, сади, узбіччя доріг, некультивовані землі. Шкодочинність обумовлена зниженням врожайності; негативним впливом на здоров я людей і тварин; засміченням шерсті овець. Перші записи про ценхрус датуються початком 50-х років минулого століття. його виявили в Херсонській області, але визначено його було неправильно — ценхрус якірцевий. Під цією назвою довгий час ценхрус був відомий у літературі, а також містився у переліках карантинних організмів. Пізніше його ідентифікували як ценхрус малоквітковий. У «Переліку регульованих шкідливих організмів» карантинний ценхрус внесено до списку А2 під назвою «ценхрус довгоголовий» (Cenchrus longispinus). Наукова назва: C. tribuloides Benth., C. echinatus Torr., C. cardianus Roalt., C. Pungens.

Шкідливість бур’яну в посівах різних сільгоспкультур проявляється по-різному і залежить від певних чинників: виду культури (її конкурентоздатності), часу появи сходів культурних рослин і бур’яну, ступеня засміченості орного шару насінням ценхрусу. Колючі колоски ценхрусу мають алелопаичні властивості — в насіннєвій обгортці містяться речовини, що гальмують проростання насіння інших рослин. Зокрема, експериментально доведено їхній негативний вплив на проростання кукурудзи.

До фази виходу в трубку рослини ценхрусу мають м’які листки, його добре поїдає більшість видів домашніх тварин. Однак пізніше, коли утворяться колючки, бур’ян стає для них небезпечним.

C. longispinus розмножується насінням. Одна рослина, залежно від умов зростання, може утворювати від 20 до 3000 насінин. У кожному колючому колоску ценхрусу утворюється один-три зернівки. А максимальний термін, протягом якого насіння залишається життєздатним у ґрунті, становить п’ять років. Насіння добре проростає в ґрунті із глибини 5–15 см. Максимальна глибина, із якої зафіксовано проростання бур’яну, — 25 см. Стебла бур’яну, присипані вологим ґрунтом, утворюють додаткові корінці із нижніх вузлів. Після скошування рослин ценхрус із вузла кущіння й пазушних бруньок відростають нові пагони Фаза виходу в трубку настає в середині липня, колосіння — наприкінці липня — на початку серпня, дозрівання — у середині серпня. У зв’язку зі змінами кліматичних умов нашої країни цей карантинний бур’ян може поширитись та акліматизуватись у будь-якому регіоні, в т.ч. у північно-західних областях. Тому так важливо регулярно проводити обстеження земель, особливу увагу приділяючи узбіччям та схилам автодоріг і залізниць, територіям хлібоприймальних і хлібопереробних станцій, пунктам увезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглим до них територіям (у радіусі 3 км).

Під час проведення обстежень варто мати на увазі, що за зовнішнім виглядом рослини ценхрусу у початкові фази зростання схожі на мишій зелений (Setaria viridis L.) і плоскуху звичайну (Echinochloa crusgalli L.).

Фітосанітарні заходи. Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур засмічених насінням даного бур'яну. Об'єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби), підлягають обов'язковому контролю. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції визначаються в кожному випадку окремо. Засмічені землі варто відвести під чорний пар і провести на них не менше 3-4 культивацій впродовж вегетації. При виявленні невеликого ізольованого вогнища ценхрусу проводять механічне видалення рослин вручну, з наступним спалюванням або застосуванням гербіцидів.

Якщо бур’ян виявлено на значній площі у посівах культур, то, крім загальних карантинних, проводять комплекс агроехнічних і хімічних заходів, які передбачають правильне чергування культур у сівозміні, своєчасний і ретельний обробіток ґрунту, оптимальні строки і якість сівби, своєчасний догляд за посівами.

Озимі злакові культури за оптимальної густоти стояння і багаторічні трави пригнічують сходи ценхрусу, сприяють очищенню грунту від його насіння, особливо у разі повторних посівів. Посіви просапних культур (кукурудза, сорго, соняшник, кавуни, овочеві культури та ін.) є основними потенційними джерелами повторного засмічення полів ценхрусом і тому потребують особливо ретельного й своєчасного догляду.

ВІДЕОСЮЖЕТИ