21 січня 2019

Харчові добавки: корисні і смертельно небезпечні. Хімпром у нашій їжі

Без хімії ні кроку

Виробництво більшості сучасної їжі без харчових добавок неможливе. Наприклад - харчова добавка бензоат натрію (Е211), яка при надмірному споживанні може призвести до порушень у системі травлення, широко використовується при виробництві газованих напоїв, соусів, кетчупів, і кондитерських виробах.

Невже хтось і досі вірить в те, що торт в якому є натуральні яйця і молочні жири зможе пролежати в магазині добу-дві або більше? Такий продукт зіпсується за декілька годин та стане небезпечним для здоров'я. Згадаймо випадки масових отруєнь на курортах при споживанні кустарно виготовлених тортів, які випікаються без застосування консервантів.

І тут виробника виручають харчові добавки.

Відмова від харчових добавок, знищить цілу галузь з виробництва соків, нектарів та сокових напоїв. Ми вже звикли до того, що серед “соків у пакетах” дуже мало, власне, справжніх. Та чинні у нашій країні стандарти передбачають можливість виготовлення сумішей із заниженою фруктовою частиною (нектарів та соковмісних напоїв), але за умови належного маркування.

Але при виробництві напоїв та нектарів виробникові доводиться компенсувати “смакову порожнечу”, що з'являється у продуктах з низьким вмістом фруктової частини, із допомогою тих таки харчових добавок, зокрема, лимонної кислоти (Е330), цукру та ароматизаторів.

У деяких випадках лимонну кислоту, звісно, можна замінити натуральним лимонним соком. Але це, по-перше, призведе до суттєвого подорожчання собівартості продукту; по-друге, зумовить кореляцію смакових особливостей продукту, оскільки лимонний сік, на відміну від лимонної кислоти, має специфічний аромат.

Цілковита відмова від використання харчових добавок також призвела б до зникнення з полиць магазинів таких популярних продуктів, як ікра рибна, оскільки її виробництво неможливе без використання суміші консервантів (зазвичай, використовується комбінація бензоату натрію (Е211) та сорбату калію (Е202)), а також більшості вин, оскільки при виробництві вина традиційно використовують харчову добавку діоксид сірки (Е220), яка запобігає псуванню продукту.

У зазначених вище випадках навмисно наведені як приклад, в основному, саме консерванти, оскільки вони справді можуть бути небезпечними для здоров'я у разі їх надмірного споживання, але відмовитись від їх використання у харчовій промисловості, принаймні, при виробництві деяких продуктів, дуже складно.

Корисні і безпечні добавки

Але серед численної групи харчових добавок є й абсолютно безпечні, використання яких не повинно викликати перестороги у споживачів. Так, харчовий барвник куркумін (Е 100) виготовляється з тропічної рослини Сurcuma longa L, і не лише не шкідливий для здоров'я, але й має лікувальний ефект, очищаючи кровоносні судини та покращуючи травлення.

Куркумін також бере участь у метаболізмі жирів та має здатність виводити з організму токсини. Барвник куркумін використовують у виробництві морозива, соусів, напоїв, хлібо-булочних виробів тощо.

Також корисні властивості має харчовий барвник хлорофіл (Е 140), який пригнічує злоякісні клітини, виводить з організму токсини та канцерогени. Використовують барвник хлорофіл зазвичай при виробництві соусів, морозива, йогуртів та молочних десертів.

Серед низки безпечних барвників також можна відзначити кармін (Е 120), речовину червоного кольору, яку зазвичай використовують при виробництві морозива та йогуртів і каротин (Е 160), жовтий пігмент, що використовується при виробництві безалкогольних напоїв, морозива, майонезів тощо.

Втім, часто-густо виробники, навіть додаючи до продуктів натуральні та корисні харчові добавки, наприклад, рибофлавін (Е 101), не маркують упаковку належним чином, зазначаючи, наприклад, у складі каші для дітей лише “вітамін В2”, при цьому навмисно уникаючи словосполучення барвник харчовий Е 101, що одне і теж. Бояться, що згадка на етикетці харчової добавки з кодом “Е” не сподобається покупцям.

Законодавство у сфері харчових добавок

Кожна країна намагається на свій лад визначити, які харчові добавки і у якому об'ємі дозволити для використання у продуктах харчування, а які заборонити як небезпечні. Як привід для заборони тих чи інших харчових добавок використовують результати клінічних досліджень, що зазвичай проводяться на піддослідних тваринах.

Паралельно використовуються дослідження, що ґрунтуються на медичних обстеженнях певних груп населення, що впродовж визначеного часу вживали ті чи інші харчові добавки.

Обмежена ефективність обох методів полягає в тому, що, по-перше, результати дослідів, що проводяться на тваринах, не завжди можна автоматично перенести на людський організм унаслідок суттєвих фізіологічних відмінностей перших та других; по-друге, вивчення результатів впливу тих чи інших добавок безпосередньо на людину потребує тривалого часу, оскільки негативна дія на організм деяких шкідливих речовин може не проявлятись роками.

Втім, шкідлива дія на здоров'я людини цілої низки харчових добавок на сьогодні не піддається сумніву, тому саме такі добавки, зазвичай, потрапляють у розділ заборонених для використання у виробництві продуктів харчування.

В українському законодавстві сфера використання харчових добавок

неврегульовуана .Втім, варто констатувати, що на сьогодні в Україні не створено дієвого механізму всебічного контролю над виробництвом та використанням харчових добавок. Чинна система дозволяє проводити лише вибіркові перевірки деяких виробників, що не дозволяє скласти повноцінне уявлення про об'єми використання харчових добавок в Україні.

 

Ще однією проблемою чинного законодавства у сфері харчових добавок є його невідповідність новітнім даним, отриманим при дослідженні впливу деяких добавок на організм людини.

Підставою для негативного ставлення до синтетичних барвників(• тартразін (Е 102); • хіноліновий жовтий (Е 104); • захід сонця жовтий (Е 110); • азорубін (кармуазін) (Е 122); • Понсо 4Р (Е 124); • червоний чарівний АС (Е 129) їх шкідливий вплив на дитячий організм, доведений шляхом ґрунтовних медичних досліджень, проведених на території Великої Британії.

Підтверджує небезпеку цих барвників також попередження про їх негативний вплив на дитяче здоров'я, що міститься у постанові Європейського парламенту № 1333/2008 від 16. 12. 2008 року. У документі йдеться про те, що вживання у їжу зазначених харчових барвників може призвести до гіперактивності.

На сьогодні на території Євросоюзу діє норма, згідно з якою продукти харчування, що містять барвники, небезпечні для дітей, повинні містити спеціальний попереджувальний напис.

Втім, небезпечні барвники, як було сказано вище, найчастіше потрапляють у продукти харчування, розраховані на дітей, бо, власне, ці продукти і створюються барвистими для того, аби привертати дитячу увагу. Найпоширенішими продуктами, що містять небезпечні барвники, є:

• солодкі напої, що мають яскраве забарвлення (зелений, жовтий, червоний кольори);

• різноманітні цукерки з сегменту дешевих кондитерських виробів, що мають різнокольорове забарвлення;

• вафлі та печиво з кольоровою начинкою;

• сухі суміші для приготування желе та киселів;

• жувальні гумки та желейні цукерки;

• різнокольорові креми, що використовуються при приготуванні тортів та інших кондитерських виробів;

• так звані цукати — схожі на сухофрукти продукти незрозумілого походження, що зазвичай фарбуються різноманітними барвниками;

• кустарні кондитерські вироби та саморобні цукерки (півники на паличці)

 

Поради щодо вживання харчових добавок

1. Вивчайте етикетки продуктів і намагайтеся вибирати ті, що містити мінімальну кількість різних Е.

2. Не купуйте незнайомі продукти, особливо якщо їх склад багатий всілякими добавками.

3. Уникайте товарів, що містять замінники цукру, підсилювачі аромату, загусники, консерванти та барвники.

4. Віддавайте перевагу натуральним, свіжим продуктам.

Харчові добавки та здоров’я людини – поняття, які сьогодні починають пов’язувати все частіше. У цьому напрямку проводиться безліч досліджень, в результаті яких виявляється чимало нових і нових фактів. Багато сучасних вчених вважають, що збільшення в раціоні штучних добавок і зменшення споживання свіжих продуктів є однією з основних причин збільшення випадків захворювань