Картопляна міль – карантинний шкідник

Картопляна міль - карантинний шкідник південного степу України. Пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові. Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки шкідник широко розповсюдився на всі континенти. Зараз про Картопляну міль повідомлено в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. Самостійно картопляна міль може переміщуватись на відстань до 1 км між культурами та заражати рослини або бульби. На великі відстані КМ переміщується із зараженими бульбами.

Опис комах

Метелик розміром 12 – 16 мм, передні крила широколанцетні, коричневосірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темнокоричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. . За малюнком складених передніх крил можна встановити стать комахи. У самки три невеликих плями, розміщені ближче до основи заднього краю крил і темна смуга, яка їх з’єднує в складеному положенні, останні утворюють загальну крупну пляму. У самця невеликі плями чітко відокремлені.

Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутровобіле.

Гусениця завдовжки 8 – 10 мм, гола, жовтуваторожева чи сірозелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний — жовтий.

Лялечка — 5 – 6,5 мм, коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, знаходиться в шовковистому сріблястосірому коконі.

Життєвий цикл

На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні — жовтні.

Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. У картоплесховищах за температури 15 °С і вище розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі й у зимовий період. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками шкідник знову потрапляє у поле. Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики уночі. Парування починається через 24 години після початку льоту. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць. Термін відродження гусені з яйця залежить від температури, та в середньому складає приблизно 5 діб. Після відродження гусениця потрапляє до рослини, вгризаючись під епідерміс листка, пагона чи молодої бульби, та приступає до живлення. Живлення та розвиток гусениці в полі триває до двох тижнів, після чого відбувається заляльковування. В сховищах тривалість життя гусениці становить до 10 тижнів. Потім гусениці залишають місця живлення, переповзають в верхній шар ґрунту або в інші затишні місця (посохле листя, рослинні рештки, між бульбами у сховищах, тріщини в підлозі) та сплітають шовкові кокони, в яких заляльковуються .

Ознаки пошкодження

Личинки живляться на листках картоплі, стеблах, бульбах картоплі в полі та при зберіганні. Тільки що вилупившись, личинки створюють міни на листках, харчуючись тканиною листя, залишаючи верхній і ніжній епідерміс листа недоторканим. Харчуються переважно молодим листям. Типовим пошкодженням в бульбах є личинкові ходи, заповнені екскрементами, що робить бульби картоплі непридатними до вживання. Здорові бульби заражаються від хворих бульб, таким чином при зберіганні може бути знищений весь врожай. Швидко рухома гусінь проникає в бульби, утворює галереї заповнені шовковими нитками та екскрементами. На листі, гусениці утворюють галереї, потім проникають до інших частин рослини. Всередині тунелів, зроблених личинками, можуть розвиватись патогенні гриби, бактерії та кліщі, що призводить до гниття та виділення неприємного запаху.

Фітосанітарні заходи

Заборона вивезення картоплі та пасльонових культур з районів або господарств заражених картопляною міллю.

Фітосанітарний контроль при переміщенні пасльонових культур, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон по КМ в середині країни та при імпорті.

Систематичне обстеження посівів картоплі та пасльонових культур у період вегетації та готової продукції у сховищах.

Застосування агротехнічних заходів: використання здорового насіннєвого матеріалу; дотримання сівозміни, не допускати повторних посадок на одному місці протягом 3-х років; знищення бур’янів сімейства пасльонових, які є резерваторами шкідника; знищення бадилля картоплі після збору врожаю, з наступним дискуванням; дотримання температурного режиму зберігання у сховищах 3-4°С. При таких температурах, в промислових холодильниках, протягом 4-5 місяців зберігання гинуть всі стадії розвитку шкідника.

Застосування хімічних і біологічних заходів: застосування інсектицидів та біопрепаратів згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Обстеження потрібно проводити із застосовуванням феромонних пасток (одна пастка на 5 га, або на 10 присадибних ділянок, або на 150 т картоплі в сховищах), а також візуально з відбором підозрілих зразків. При виявленні картопляної молі, згідно з чинним законодавством України (Закон України «Про карантин рослин») на території де вона була виявлена запроваджується карантинний режим.

ВІДЕОСЮЖЕТИ