18 лютого 2019
В осінній період 2018 року розвиток шкідливих організмів на посівах озимих культур мав здебільшого помірний характер. Спостерігалася локальна шкодочинність шкідників та ураження рослин хворобами.
В грудні 2018 року погода характеризувалась як помірно-холодна. Середньодобова температура повітря коливалась у межах від -40 морозу до 30 тепла, протягом шести днів вона була нижча за норму, а решту часу вище норми. Січень поточного року характеризувався морозною з випаданням
опадів у вигляді снігу, погодою. Середньомісячна температура була на 2-3⁰С нижче норми, максимальна температура повітря підвищувалася до 0-1⁰тепла, мінімальна знижувалась до -120 морозу. Сніговий покрив на полях місцями був до 20см. Лютий характеризувався нестійкою погодою з коливанням температур та опадами переважно у вигляді дощу та снігу. Середня місячна температура також була вище норми та становила 0,4-1,8⁰С морозу. Середня місячна кількість опадів за лютий становила 37-49 мм (106-150% норми).
Загалом метеорологічні умови зимового періоду сприяли добрій перезимівлі озимих культур та шкідників.
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
Протягом ранньовесняного періоду загрозу посівам озимих зернових культур становитиме комплекс шкідливих організмів: хлібна жужелиця, злакові мухи, частково, хлібні блішки, п’явиці, озима совка та мишоподібні гризуни, серед хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості.
За даними грунтових обстежень хлібною жужелицею заселено 9% посівів озимих зернових культур. Найбільший зимуючий запас шкідників зберігається в Більмацькому, Гуляйпільському, Пологівському
районах, де їх чисельність складає 0,5-2,0 екз./м². Відновлення живлення
фітофага відбуватиметься за підвищення середньодобових температур до +8+10°С. Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується протягом ІІІ декади березня – першої декади квітня.
Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками
шкідника є проведення обстежень, зокрема по стерньових попередниках. При
локальному розповсюдженні шкідника обробляють осередки пошкодження з
охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за дифузного розселення –
обробляється вся площа.
В квітні можлива шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична, шведська).З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини.
Значної шкодочинності злакових мух на більшості посівах озимих зернових
культур не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути на ярі зернові в період сходів, де можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.
У ранньовесняний період можлива осередкова шкодочинність озимої совки та інших видів підгризаючих совок. При прогріванні грунту на глибині 20см до 10°С, гусениці підніматимуться у поверхневі шари грунту, їх живлення прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.
З підвищенням температурного режиму, прогнозовано в ІІ-ІІІ декаді квітня, посіви почнуть заселятися хлібними п’явицями та хлібними блішками. В осередках високої чисельності шкідників можливі значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. Блішки зіскоблюють м’якоть з верхньої сторони листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки
мають вигляд вузьких продовгуватих смужок і плям, розкиданих по всьому листку.
Восени минулого року погодні умови сприяли розвитку хвороб, що призвело до накопичення значного зимуючого запасу їх збудників.
Інфекційний запас борошнистої роси зберігається на 20% площ та 1-5% рослин пшениці. Зараження рослин відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3-5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені посіви та посіви на підвищеному азотному фоні. Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-20% площ та 1-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.
З відновленням вегетації на посівах озимого ячменя продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігається на 10-50% площ. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря. Першочерговими заходами для обмеження шкодочинності гельмінтоспоріозів є проведення профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення.
Для того, щоб мати більш точну інформацію по стану посіву в конкретному полі, необхідно брати моноліти та ставити їх на пророщування в лютому місяці, а потім підбирати найбільш ефективні препарати чи бакові суміші.
ОЗИМИЙ РІПАК
Найпоширенішими шкідниками ріпаку є великий ріпаковий прихованохоботник, капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд, насіннєвий ріпаковий прихованохоботник, стручковий капустяний комарик. Заселення поля шкідниками може знищити до 50% урожаю.
Весняний захист ріпаку починається із боротьби з великим ріпаковим прихованохоботником. Серед усіх шкідників ріпаку він найшвидше покидає місця перезимівлі, а при денній температурі +5…+9℃ заселяється на поля ріпаку. Виявити прихованохоботника можна за допомогою жовтих чашок-приманок. ЕПШ становить 3-4 шкідника за добу у приманці. Також після відновлення вегетації шкодитиме ріпаковий пильщик. Зимуючий запас якого зберігається на 10-30% посівів ріпаку, за щільності 0,5-2,0 личинки на кв. м. Живлення шкідника прогнозовано триватиме впродовж ІІІ декади березня – ІІ декади квітня.
Під час весняної вегетації рослини ріпаку вражатимуться і багатьма хворобами, навіть за незначної інтенсивності їх розвитку продуктивність ріпакового агроценозу знижається на чверть. Фунгіцидний захист повинен бути системним, його проводили у критичні фази розвитку рослин. Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидами.
В цілому для ефективного захисту озимих зернових та ріпаку весною важливо відповідально оцінити особливості конкретного поля і правильно підібрати препарати під конкретні фактори.
За консультаціями з питань захисту посівів та рекомендаціями можна звертатися до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, які знаходяться в обласному та районних центрах. Місце знаходження і контактні телефони вказані на нашому сайті в розділі «контакти».