02 травня 2019

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту зернових, зернобобових культур та багаторічних трав у господарствах Запорізької області в травні 2019 року

                Агрокліматичні умови середини квітня поточного року значною мірою скорегували звичний перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах області.  За даними Гідрометцентру, стiйкий перехiд середньої добової температури повiтря через +10°, вiдбувся в кінці квітня. Стiйкий перехiд середньої добової температури повiтря через +15°, що є клiматичним показником початку лiта, вiдбуватиметься у першiй половинi  травня.

            У травні поточного року фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

            Клоп шкідлива черепашка,  80-98% якого збереглося після перезимівлі і знаходиться в задовільному та хорошому фізіологічному стані, продовжуватиме переселятися з місць зимівлі в посіви озимої пшениці  та  ячменю. На початку травня в крайових смугах полів нараховується 0,1-1, макс. 2 екз. на кв.м  перезимувалих клопів , переважно, у південних районах області. Поступово із крайових смуг клопи розселяться вздовж посівів. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур’янів, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300 яєць, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом фітофага.   У полях ймовірна надпорогова чисельність перезимувалого клопа. Існує загроза значних пошкодженнь стебел та колосків озимих і ярих зернових, що може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних стебел, білоколосості, а в результаті – зменшення маси зерна.

            За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів  може бути в значній мірі ослаблена.  

            Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають   дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

            Хлібна жужелиця (турун), личинки якої  деякий час у травні продовжуватимуть живлення, після чого масово залялькуються. Через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці,  ячменю.

            Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична) що мають місце повсюди на зернових колосових культурах продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярину. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярого ячменю, а шведські також для сходів кукурудзи.  Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

            Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Після бездощів’я смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин.

            Хлібна п’явиця скрізь продовжуватиме заселяти озиму  пшеницю, ячмінь, овес, пошкодження яких призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин, що, насамперед вірогідно за низької зволоженості ґрунту в травні.

            Злакові попелиці скрізь розвиватимуться в зернових колосових за теплої, помірно вологої погоди травня, яка сприяє їх масовому розмноженню та підвищеній шкідливості. В останні роки відмічене зростання чисельності пшеничного трипса, має місце надпорогова кількість личинок у фазі наливу зерна. Харчування злакових попелиць і трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів.

            Злакова листовійка заселятиме та пошкоджуватиме посіви в крайових смугах (до 200 м) озимих та ярих зернових культур, спричиняючи часткову або повну білоколосість. За порогової чисельності 50-150 гусениць на кв.м у крайових смугах чи всуціль поля їх знешкоджують інсиктецидами на основі діючої речовини фенітротіон.

            Наприкінці травня ймовірний вихід та живленням зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун, хрестоносець). За посушливої жаркої погоди жуки вилітають раніше, холодної - пізніше. Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах хлібних полів в усіх районах  області,  де середня чисельність шкідника після перезимівлі становить 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м.

Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі, інші хвороби зернових культур, які охопили 8-30, макс. 80% площ, 1-12, макс. 16% рослин озимини і повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відповідного температурного режиму, передусім в загущених посівах за високого рівня удобрення азотом. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості, якими охоплено  2-15% рослин.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря на пшениці, ячмені  і вівсі  рослини уражуватимуться летучою сажкою. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз та септоріоз.

            Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17^оС. Найбільшої шкоди від жуків і личинок , які живляться  бульбочками на коренях гороху, слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за t^о 19-28^оС у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.

В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, 250 г/кг; диметоат, 400 г/л; фозалон, 350 г/л (крім зеленого горошку); лямбда-цигалотрин, 50 г/л; альфа-циперметрин, 100г/л, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок зета-циперметрин, 100г/л. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л; флутріафол, 117,5 г/л + карбендазим, 250 г/л; каптан, 800 г/кг.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26^оС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями.  За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного бактеріозу.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними на основі однієї із діючих речовин: диметоат, 400 г/л; абамектин, 18 г/л та іншими. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.