П Р О Г Н О З

Хлібний турун в третій декаді квітня закінчив живлення і на початку травня розпочнеться заляльковування шкідника. Через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.

Клоп шкідлива черепашка з 23 квітня розпочав заселяти посіви озимої пшениці. Перезимівля шкідника пройшла задовільно, тому очікується надпорогова чисельність клопів, які перезимували (ЕПШ – 2-4 екз/м2) в усіх районах області. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. У другій, масово у третій декаді травня можна прогнозувати початок відкладання яєць, а наприкінці місяця – появу личинок та початок захисних заходів.

Для першого етапу шкідливості черепашки характерне зниження врожаю за рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел. Найуразливіші до пошкоджень клопом рослини озимих зернових у фазах відростання та трубкування, ярих кущіння, коли відбувається загибель центрального листа і відмирання стебла. Уколи в стебло перед і на початку колосіння спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна.

За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Продовжиться літ злакових мух, основна маса їх буде зосереджуватися на посівах ярих колосових, де буде проходити відкладання яєць, а в другій декаді – відродження личинок. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечні для ячменю, а шведські ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Жуки хлібної п’явиці заселятимуть крайові смуги посівів озимини та ярих зернових (50-100м). У другій декаді розпочнеться відкладання яєць, у третій – відродження личинок. Загроза виникнення осередків з підвищеною чисельністю шкідника залишається, насамперед, на посівах ярого ячменю.

ВІДЕОСЮЖЕТИ