• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору

20 лютого 2024

Що необхідно знати про шкідників запасів!

  • Головне управлінняДержпродспоживслужбив Запорізькій області

  • Головне управлінняДержпродспоживслужбив Запорізькій області

  • Головне управлінняДержпродспоживслужбив Запорізькій області

  • Головне управлінняДержпродспоживслужбив Запорізькій області

  • Головне управлінняДержпродспоживслужбив Запорізькій області

Дуже важливим є правильно і своєчасно проводити технологічні операції по догляду за рослинами в період вегетації, ще важливіше точно визначити час збирання врожаю та зібрати його з найменшими втратами, але також не менш важливим завданням є зберегти зібране збіжжя до моменту переробки чи продажу.

Найбільшою проблемою для зернозберігаючих та переробних підприємств є шкідники запасів.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) щорічно шкідники запасів поїдають до 10-15% зерна, виробленого в світі. Щорічно втрачається від шкідників хлібних запасів при зберіганні десятки млн. тонн зерна. Так, зерно пшениці від пошкодження комірним довгоносиком втрачає до 50%, кукурудзи – 35% ваги. Гусениці зернової молі виїдають до 70% ендосперму, а борошноїди і кліщі – сприяють зниженню схожості, в залежності від виду шкідника, на 18- 92%.

Загалом нараховується понад 400 видів шкідників запасів, з них в Україні виявлено щонайменше 116 видів. Проте в межах одного господарства, як правило, зустрічається не більше 4-5 видів, але і цього часом цілком достатньо, щоб звести нанівець капіталовкладення та працю цілого колективу протягом виробничого року.

Найбільш розповсюдженими та найбільш шкодочинними є: довгоносики (комірний і рисовий), великий та малий хрущак, зерноїди (гороховий та квасолевий), борошноїди, зернова міль, комірна вогнівка, а також кліщі, зокрема, борошняний кліщ.

Шкодочинність цієї групи шкідників не обмежується лише прямим пошкодженням зернових запасів, через потрапляння в зерно залишків життєдіяльності (екскременти, залишки коконів після виходу метеликів та біологічних продуктів линьки), значно знижується якість зерна.

Також у пошкодженому зерні активізується розвиток мікрофлори, а саме зерно швидко уражується пліснявою та грибами роду Fusarium, що робить його просто непридатним до подальшого використання через надлишок отруйних для людини чи тварин речовин. Те ж саме стосується і насіннєвого зерна, яке втрачає свій головний якісний показник – схожість до 92% і стає непридатним до посіву.

Основні умови розвитку та поширення комірних шкідників.

  • Першим найбільш вагомим показником є температура. Оптимальною для розвитку переважної більшості шкідливих комах є температура в межах +20+28С0. Так, скажімо, комірний довгоносик при температурі +25+26С0 може отримати наступне покоління вже через 30 днів, тоді як за температури +12+14С0 не раніше 210 - ти днів, а при знижені температури ще на 2-4 градуси, комахи взагалі перестають рухатись та мало харчуються. Критичною температурою, при якій комахи впадають в анабіоз, є температура в 0С0. .

  • Більш важливим для комірних шкідників є вологість зерна. Живлення шкідників можливе лише за умови підвищеного вмісту вологи в зерні що зберігається, крім того їх тіла на 50-60% складаються з води і тільки вміст вологи в зерні дає можливість її поповнення для активного існування.

  • Ще одним важливим показником, що впливає на активність шкідників є вміст кисню. При закладанні на зберігання неочищеного зерна отримується нещільний бурт, який постійно збагачується киснем. Це забезпечує шкідників необхідним повітрям для дихання. Зменшення кисню в бурті до 1-2% призводить до загибелі більшості комах та кліщів.

Дотримання відповідних умов для зберігання зерна, комплекс заходів по обмеженню та контролю чисельності комірних шкідників забезпечить збереженість товарного та насіннєвого зерна та його товарних та посівних якісних показників до останнього дня зберігання в складських приміщеннях.

Якщо ж не зважаючи на проведені запобіжні заходи шкідники все ж таки з’являються в зерновій масі, то необхідно провести знищувальні заходи, що зводяться до методу фумігації зернового насипу, препаратами відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Звертаємо увагу, що при роботі з пестицидами необхідно дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Для отримання консультацій з питань фітосанітарної безпеки звертайтесь до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 20 а, тел. (+38061)239-73-20.

Приєднуйтесь до Telegram-каналу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області: https://t.me/gudpsszp


ВІДЕОСЮЖЕТИ