21 лютого 2018

В Запорізькій облдержадміністрації відбулась нарада з приводу виконання Плану заходів щодо впровадження, сертифікації та функціонування систем управління якістю на вітчизняних підприємствах, в установах і організаціях відповідно до національних (міжнародних) стандартів у Запорізькій області на 2018-2020 роки.

Запорізька область має достатній виробничий потенціал для виробництва основних продуктів харчування. Харчова та переробна промисловість області представлена такими галузями як хлібопекарська, кондитерська, м'ясо - молочна, борошномельна, олійно-жирова, рибопереробна, консервна, пивоварна, лікеро - горілчана та безалкогольна.

За даними Департаменту агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації,  виробництвом харчових продуктів у регіоні займаються понад 300 підприємств, серед яких не тільки традиційні підприємства харчової та переробної промисловості, а й сільськогосподарські, підприємства торгівлі, металургії та машинобудування, приватні підприємства, підприємці та кооперативи. Питома вага харчової та переробної промисловості в загальному обсязі реалізації промислової продукції області складає 12,1 % і посідає друге місце після металургії.

З метою забезпечення високої якості та гарантованої безпеки продуктів харчування підприємства харчової та переробної промисловості  повинні впроваджувати системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів. На початок 2018 року в переліку таких підприємств знаходилось близько шести десятків виробників харчової продукції Запорізької області.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.06.2013р. № 492-р «Про затвердження плану заходів щодо розроблення, впровадження і функціонування систем управління якістю, екологічного управління та інших систем управління», Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації затверджено План заходів щодо впровадження, сертифікації та функціонування систем управління якістю на вітчизняних підприємствах, в установах і організаціях відповідно до національних (міжнародних) стандартів у Запорізькій області на 2018-2020 роки.

Планом передбачено проведення низки заходів направлених на зацікавлення переробних підприємств у впровадженні на своїх виробничих потужностях сучасних систем управління якістю та безпечністю харчових продуктів, а також створення для цього сприятливих умов з боку органів державної влади.

20.02.2018р. в Департаменті агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації, відбулась робоча нарада за участю представників Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з приводу здійснення «конкретних» кроків для виконання Плану, що зазначено вище. Досягнуто попередню домовленість щодо проведення низки нарад та семінарів з представниками підприємств харчової та переробної промисловості області, а також можливості проведення спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області аудитів вже впроваджених на підприємствах систем управління якістю та безпечністю харчових продуктів.

Довідково.

З 1 січня 2019 року підприємства, які мають справу з тваринницькою продукцією мають запровадити системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів що засновані на аналізі ризиків в критичних точках контролю . Що потрібно зробити підприємствам у цьому напрямку та чи готові вони взагалі до впровадження цієї системи?

Євроінтеграційний курс вимагає від України освоєння міжнародних норм та правил ведення господарської діяльності. Сертифікація продукції за ISO вже стала звичною для багатьох підприємств, тому з якістю у багатьох ситуація хороша. Але на ринках Європи та США, окрім поняття «якості», існує поняття «безпечності». Саме воно є ключовим у системі, призначеній для управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції, тобто HACCP. Це абревіатура латиницею, яка розшифровується як Hazard Analysis and Critical Control Points, іншими словами — аналіз ризиків і контролю критичних точок. Суть системи: виявити усі критичні точки й чинники, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути їх і постійно контролювати. Звучить, начебто, нескладно. Але основною «критичною точкою» у впровадженні HACCP на українських підприємствах є відсутність кваліфікованого і насамперед – зацікавленого персоналу, у якого б не було ментальності яка залишилась з радянських, а відмічалось би ризик-орієнтоване мислення.

Першими на HACCP звернули увагу експортери продуктів харчування, які почали виводити свої товари на європейські ринки. Держава відреагувала, і 1 жовтня 2012 року наказом Мінагрополітики №590 було затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)». А 20 вересня 2016 року набув чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», так званих «Харчовий» закон. В ньому вже сказано конкретно:у всіх операторів ринку харчових продуктів мають бути принаймні програми-передумови впровадження системи НАССР. І встановлені терміни — 3 роки з моменту набрання чинності цієї норми, тобто до 20 вересня 2019 року. Втім, цей термін — дедлайн для усіх операторів ринку, водночас саме впровадження повинно відбуватися у декілька етапів. Першими вимогу мали виконати підприємства з високим ступенем ризику, чия продукція містить компоненти тваринного походження, які не піддавались переробці. Зокрема, бійні, молокозаводи та підприємства з переробки й виробництва м’яса. Їм давали термін до 20 вересня 2017 року. Згідно «Харчового» Закону, НАССР впроваджується «на потужностях, які провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (необроблене молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, зокрема свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їхні похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їхніх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною)». В той же час на тваринницьких фермах має бути впроваджена належна виробнича практика (GМP)». Вже в цьому році — до 20 вересня — цю процедуру мають пройти підприємства, які провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (кондитерські фабрики, підприємства з переробки й виробництва фруктової і овочевої продукції). По суті — готова продукція. Перші два етапи стосуються передусім крупних підприємств. А вже до 20 вересня 2019 року систему мають запровадити на малих потужностях.

За даними Держпродспоживслужби, в Україні НАССР діє на близько 400 об’єктів, які належать до першої «хвилі» впровадження. Водночас, тих, які підпадають під цю категорію (але ще не впровадили), — близько 900 об’єктів. Тобто за два місяці до контрольної дати понад дві третини підприємств досі не виконали норму закону!

Слідкувати за тим, щоб усі виробники запровадили HACCP, має Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та прав споживачів. На сьогодні ця служба має 318 інспекторів, які перевірятимуть операторів ринку харчових продуктів щодо виконання вимог «Харчового» закону щодо впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР. Впровадження таких процедур є вимогою для всіх операторів ринку (крім первинного виробництва) – виробників, переробників, продавців, перевізників. Адже саме НАССР шляхом ідентифікації та контролю небезпечних факторів сприяє виробництву безпечних продуктів. Також службою  проводилась  серія семінарів та вебінарів для самих операторів ринку. Втім, із введенням декларативного способу господарювання підприємці самі повинні шукати і цікавитися, що відбувається у законодавчій сфері їхньої галузі. Закону вже 3,5 роки, на сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужби є вся необхідна інформація, та й часу для підготовки було достатньо.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України, згідно якої буде визначено перелік державних органів які отримують право на проведення планових заходів державного нагляду та контролю, можуть стартувати перевірки територіальних органів Держпродспоживслужби, в т.ч. на предмет того, які підприємства впровадили НАССР (ст. 20 та 21 Закону України «Про основні принципи і вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»). За результатами перевірок порушники можуть бути притягнуті до відповідальності (пункт 4 частини першої статті 64 «Харчового» закону): юрособи  — у розмірі від 30—75 мінімальних заробітних плат (111,69 тис. — 279,25 тис. грн); фізичних осіб-підприємців — від 3—15 мінімальних заробітних плат (11,169 тис. — 55,845 тис. грн) та ще й загроза зупинення роботи потужності.

У ЄС до проблеми безпечності підходять серйозно. Цього вимагали й від нових своїх членів. Наприклад, у Польщі в період обов’язкового впровадження систем безпечності та якості харчових продуктів закрилися від 70 до 80% підприємств, які не впоралися із запровадженням системи.

Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ. ОБОВ’ЯЗКОВОЮ є наявність такої системи. У Наказі Міністерства аграрної політики та продовольства України №590 сказано, що вона має охоплювати такі процеси:

належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення;вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;вимоги до планування і стану комунікацій — вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо;безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, які контактують із харчовими продуктами; чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних і побутових приміщень та інших поверхонь);здоров’я та гігієна персоналу;захист продуктів від сторонніх домішок;поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності; контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби;зберігання та використання токсичних сполук і речовин;специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;зберігання і транспортування; контроль за технологічними процесами;маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.

Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій обласі готове надавати консультації підприємствам, які візьмуть зобовязання впроваджувати у себе постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.