21 грудня 2020

У поточному році фахівцями Держпродспоживслужби видано ветеринарних свідоцтва на експорт меду втричі більше ніж торік

Бджільництво відіграє важливу роль в житті людини. Бджола виробляє декілька унікальних речовин, головна з яких – мед.  Бджолиний мед – це не лише надзвичайно смачно, а ще й корисно для здоров`я. Мед і продукти бджільництва містять практично всі поживні речовини, яких потребує наш організм. Це понад 180 біохімічних сполук, серед яких вітаміни, амінокислоти, мікроелементи та інші. Вони попереджують та лікують певні захворювання, а також нормалізують роботу серцево-судинної, нервової та травної систем. Також мед широко застосовується як інгредієнт до різних страв та косметичний засіб.

Бджолопродукція – це окрема галузь корисних продуктів. Відомо, що мед чудово зміцнює імунітет і допомагає при застуді, віск і прополіс – лікують шкірні захворювання, перга – заряджає вітамінами, корисні властивості бджолиного маточного молочка насправді є секретом довголіття. Бджолиний нектар – єдиний в природі продукт, який повністю засвоюється організмом, при цьому, абсолютно не потребуючи енергії на переробку. Віск бджіл з незапам’ятних часів був відомий як незамінний засіб в боротьбі із ранами будь-якої тяжкості. Він знезаражує, знімає запалення, регенерує тканини, тобто є справжньою панацеєю від порізів, опіків та багатьох захворювань шкіри.

Бджільництво може стати важливою соціальною складовою розвитку сільських територій України. За кордоном усе більшої популярності набувають осередки зеленого туризму, розташовані неподалік від місцевих пасік. Можливість скуштувати та придбати мед із перших рук, пройти курс апітерапії, поспілкуватися із бджолярами — усе це приваблює туристів навіть більше, ніж прагнення звичайного відпочинку в екологічному готелі.

Запилення бджолою рослинних культур підвищує їхню врожайність і якість, а також позитивно впливає на тваринництво, що пов’язане з рослинництвом як важливим джерелом натуральної кормової бази. Бджоли – біологічний індикатор «здоров’я» екосистеми. Адже вони здатні виживати лише на тих територіях, які не зазнали надмірного антропогенного впливу.

Відомо, що завдяки запиленню ентомофільних культур (соняшник, гречка, ріпак та інші) їх врожайність підвищується в середньому нa 30%.

Розуміючи важливість підтримки галузі бджільництва, в Україні у 2020 році проведено значну роботу. За словами заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, «Ми запроваджуємо діалог між державою та представниками галузі бджільництва, адже вона є експортоорієнтованою, дозволяє започатковувати малий та середній бізнес на селі, що сприяє соціально-економічному розвитку населення та економіки країни в цілому». Вперше за роки незалежності у 2020 році держава передбачила кошти для держпідтримки  галузі бджільництва. Так, у Мінекономіки затверджено розподіл бюджетних коштів для надання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім’ї обсягом 239,4 млн грн за наявні майже 1,2 млн бджолосімей. Підтримку найближчим часом отримають понад 23,4 тис. пасічників, з яких 209 – фізичні-особи підприємці та сімейні фермерські господарства. Зокрема, найбільшу суму дотацій отримають пасічники Вінницької (23,1 млн грн), Кіровоградської (19,4 млн грн), Одеської (15,9 млн грн), Хмельницької (13,3 млн грн), Івано-франківської (12,8 млн грн), Сумської (12,3 млн грн), Миколаївської (12,2 млн грн) та Черкаської (12,0 млн грн) області. Більше тисячі пасічників Запорізької області отримують 10,5 млн грн дотації.

Для суттєвого оновлення нормативної бази галузі та її імплементації з вимогами ЄС, за ініціативою  Мінекономіки та профільних асоціацій створена робоча група з питань розвитку бджільництва. До групи ввійшли спеціалісти міністерства, Держпродспоживслужби, асоціацій бджолярів України, науковці, представники бізнесу та експортери. За результатами обговорення проектів нової редакції Закону України «Про бджільництво» та інших нормативних актів, було узагальнено отримані пропозиції від членів робочої групи зі всіх регіонів України, проведено їх детальний розгляд. Найближчим часом  планується схвалити остаточні редакції проектів документів для внесення їх  для затвердження у міністерство та відповідні комітети Верховної ради.

Незважаючи на існуючі труднощі галузі, продукція бджільництва – вагома стаття в експортному потенціалі нашої держави. Україна за підсумками 2019 року експортувала 55,6 тис. тон меду на суму понад $100 млн, що на 12,7% перевищує показник 2018 року. Серед світових експортерів натурального меду найбільш швидкозростаючими у порівнянні з 2015 роком були: Україна (34,9%), Польща (33%) та Нова Зеландія (14%), зараз Україна – перша в Європі та п’ята у світі за експортом меду. 

За дев’ять місяців 2020 року Україна експортувала 49,3 тис. тон меду на суму $80,8 млн, що на 10,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Бджолярі Запорізької області з початку 2020 року експортували 5,2 тисячі тонни меду, що майже у два рази перевищує минулорічний показник (2,8 тисячі тонни).

 Серед географії експортерів більшість – країни ЄС:  Німеччина, Франція, Бельгія, Австрія, Польща, Румунія, Словаччина а також США.

Це свідчить про високу якість продукції, виробництво якої контролюється спеціалістами Держпродспоживслужби області. Весь мед відповідає вимогам міжнародних стандартів безпеки та якості, перевіряється не тільки українськими лабораторіями, але і лабораторіями ЄС.

Всього, з початку 2020 року фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області видано 210 ветеринарних свідоцтва на мед, що втричі більше ніж у минулому році.