Що необхідно знати про гірчак степовий звичайний Centaurea repens L?

В Запорізькій області було запроваджено карантинний режим по регульованому шкідливому організму ботанічному - Гірчаку повзучому (степовому), на загальній площі 18259 га. З метою попередження розповсюдження регульованого шкідливого організму надаємо інформацію землекористувачам та землевласникам щодо біологічних особливостей, шкодочинності та фітосанітарних заходів.

Загальна характеристика.

Багаторічні коренепаросткові. Сходи з сім'янок і пагони з кореневих бруньок з'являються в березні - квітні. Кореневі відрізки довгий час не втрачають життєздатності у сухому грунті. Приживаються відрізки довжиною 10-20 см. Цвіте - з першого року життя, але не плодоносить; на другий рік життя цвіте в червні – серпні, плодоносить в липні - вересні. Глибина проростання - з глибини 6-8 см. Життєздатність насіння в грунті - 5 років і більше. Максимальна плодючість - до 23 тис. сім’янок. Температура проростання - +8... +10, оптимальна +20...+30°.

В Україні бур'ян обмежено розповсюджений в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях

Шкодочинність

Гірчак повзучий надзвичайно шкодочинний, його присутність значно знижує врожайність сільськогосподарських культур, засмічує й знижує якість кормів і врожаю, погіршує продуктивність пасовищ. Урожайність сільськогосподарських культур знижується на 45% -75%. Маючи потужну кореневу систему, гірчак сильно висушує ґрунт. Бур'ян засвоює із ґрунту поживних речовин в 1,8-5,5 рази більше ніж озима пшениця за врожайності 20 ц/га. Встановлено, що корінь гірчаку виділяє в ґрунт речовини, і зокрема похідні фенолу, які гальмують ріст і розвиток культурних рослин. Гірчак домінує і в природних фітоценозах. Алелопатичну здатність мають не тільки корені гірчаку, а й самі рослини. У листках і суцвіттях бур'яну утворюються речовини отруйні для коней. Смак коров'ячого молока при згодовуванні сіна з домішкою гірчаку стає гірким. Якість борошна, отриманого із засміченого гірчаком зерна, знижується завдяки гіркоті, що надають борошну сім'янки бур'яну (0,01% насіння бур'яну від загальної кількості зерна).

Способи поширення

Основний спосіб розмноження бур'яну – вегетативний: кореневими паростками, кореневищами, а також відрізками коріння й кореневищ. Як і в більшості багаторічних рослин, у гірчака повзучого насіннєве розмноження має другорядне значення. З карантинної точки зору розмноження бур'яну насінням відіграє велику роль. Насіння гірчаку повзучого може бути занесене у регіони, вільні від нього, з насінням люцерни й конюшини, з вітчизняним та імпортним насінням і продовольчим зерном, із сіном, соломою, у тому числі й з підстилкою у вантажних автомашинах (особливо з держав Середньої Азії та півдня України) та іншими матеріалами. Крім того, плавучі кошики гірчаку переносяться на значні відстані талими, повеневими й зрошувальними водами.

Фітосанітарні заходи

Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене бур'яном. Об'єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби тощо) підлягають обов'язковому контролю. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції визначаються в кожному випадку окремо.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур'яну проводяться обстеження земельних угідь:
- узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
- пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км).
При проведенні обстежень варто мати на увазі, що у фазу розетки гірчак повзучий схожий з осотами (Cirsium sp.). Головні відмінні ознаки: наявність м'якого опушення на листках (в осотів його немає) і сірувато - зеленуватий колір пагонів.
У системі попереджувальних заходів щодо засмічення нових земель гірчаком, велике значення має використання для посіву вільного від бур'яну насіннєвого матеріалу та внесення на поля перепрілого гною, так як при згодовуванні тваринам корму, у якому міститься насіння гірчаку, воно потрапляє в гній. Проходячи через шлунково-кишковий тракт тварин цілі сім'янки, не втрачають життєздатності. І тільки за умов правильного компостування гною впродовж 2-х років, коли відбувається перепрівання складових його компонентів, повністю втрачається схожість насіння гірчаку. Агротехнічними заходами боротьби з A. repens в першу чергу є багаторазове підрізання кореневої системи. На дуже засмічених гірчаком повзучим ґрунтах досить ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного посіву (монокультури) – жита, вівса, ячменю, кукурудзи, люцерни, які пригнічують бур'ян масивно розвиненою зеленою масою. Особливе значення на засмічених площах має лущення стерні, відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як буде в майбутньому використовуватись поле. Значного пригнічення гірчаку повзучого в найкоротші терміни можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів із застосуванням сучасних гербіцидів.

ВІДЕОСЮЖЕТИ